Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДСУЕС) у четвер визнала Українську православну церкву пов'язаною з Російською православною церквою.
Як стверджують у ДСУЕС, це рішення стало наслідком відмови УПЦ підкоритися припису служби усунути до 18 серпня "порушення закону". Мається на увазі закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" (відоміший як "закон про заборону УПЦ", прийнятий у серпні 2024 року).
За результатами "релігієзнавчої експертизи", що проводилася з 20 травня по 8 липня, ДСУЕС заявила про виявлені "ознаки афілованості" Київської митрополії УПЦ з РПЦ. У свою чергу, в УПЦ пояснили відмову тим, що припис ДСУЕСС - це "грубе втручання у внутрішнє життя Церкви", здійснене під час судових розглядів щодо претензій з боку служби.
"Припис, отриманий Київською Митрополією Української Православної Церкви, має відверто маніпулятивний характер і абсолютно далекий від об'єктивності та реалій, в яких знаходиться Українська Православна Церква", - йшлося в опублікованій 16 серпня відповіді УЦП за підписом її голови митрополита Київського та всієї України Онуфрі.
А вже 28 жовтня була заява ДСУЕС про "афільованість" Української Православної Церкви з Російською православною церквою. Це відкриває дорогу до заборони діяльності УПЦ в Україні через суд, а також (навіть не чекаючи на рішення суду) - до відібрання у неї майна - храмів та монастирів.
В УПЦ обіцяють заперечувати дії держслужби в суді та звинувачують чиновників у репресіях проти Церкви та її віруючих.
Джерела "Країни" вважають, що влада зараз форсуватиме заборони УПЦ у судовому порядку. І причина такого поспіху - очікування швидкого завершення війни, що поширюються.
Як уже писала "Країна", зняти обмеження щодо УПЦ - незмінне вимог Москви для укладання мирних угод. При цьому, як повідомляють наші джерела на Банковій, з усіх умов РФ тема щодо УПЦ має найбільший відгук як на Заході (особливо у США), так і навіть в оточенні самого Зеленського, де далеко не всі підтримують заборону Української православної церкви. При цьому сам президент Украни, за їхніми словами, дуже далекий від церковних справ і вже неодноразово змінював свою позицію щодо цього питання.
Тому лобісти заборони УПЦ намагаються зараз максимально прискорити події, щоб на момент можливого підписання угоди про завершення війни поставити всіх перед фактом – діяльність Церкви заборонена, а основні храми в неї вже відібрано. Схожа логіка, як ми вже писали, і прихильники радикальної дерусифікації та українізації, які також побоюються, що після припинення вогню ці процеси будуть зупинені, а тому й намагаються їх зараз форсувати. Зокрема, через ухвалення закону про національну пам'ять.
У той же час спроба швидко заборонити УПЦ може наштовхнутися на серйозні перешкоди. По-перше, судові процеси можуть тривати не один місяць. По-друге, спроба відібрати храми та монастирі може натрапити на дуже серйозний опір віруючих, який призведе до розколу в суспільстві, до громадянських конфліктів та внутрішнього протистояння. Що за підсумком не посилить, а сильно послабить позиції України як у війні, так і на переговорах.
Про подальші сценарії розвитку подій розповідає "Країна".
Зв'язок знайдено
Як повідомляла "Країна", ДСУЕС визнала УПЦ "афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до статті 3 закону "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" (мається на увазі Російська Православна Церква).
У заяві Держслужби йдеться, що дослідження, нею проведене, виявило ознаки "афілованості" Київської Митрополії УПЦ з РПЦ, що порушує закон "Про свободу совісті та релігійні організації". Проте предстоятель Української Православної Церкви митрополит Онуфрій у своєму листі заявив про "відмову" усувати "порушення".
У коментарі "Країні" голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський та Прилуцький Климент заявив, що Церква заперечує підсумки "релігієзнавчої експертизи" ДСУЕС.
"Київська митрополія вже неодноразово заявляла, що те, що чиновники ДСУЕСС назвали експертизою статуту УПЦ, насправді такою не є", - заявив Климент.
За його словами, Держслужба у своїх висновках ґрунтується на російських, а не українських документах, що позбавляє довіри до самого висновку.
"Є підстави вважати, що автори цього висновку не тільки не зможуть довести його легітимність, а й опиняться перед вимогою відповісти за спробу легалізації документів забороненої в Україні російської організації (тобто РПЦ – Ред. ). Адже саме таким дивним і злочинним чином ГСУЕС придумала репресії проти УП.
Дослідження ДСУЕСС дійсно будується на аналізі численної документації РПЦ, включаючи її Статут, у частині яких фігурує у статусі члена Синоду митрополит Онуфрій.
При цьому в УПЦ декларують повне відділення від Московського Патріархату. Вперше це було заявлено на соборі у Феофанії у травні 2022 року після широкомасштабного вторгнення Росії до України.
До статуту УПЦ тоді було внесено відповідні зміни. Собор також засудив російський напад та висловив незгоду з позицією патріарха Московського та всієї Русі Кирила щодо війни. Главу РПЦ перестають "поминати" під час богослужінь. УПЦ повела самостійну зовнішню політику, наприклад, підтримуючи прямі контакти з іншими Автокефальними помісними церквами та відкриваючи приходи за кордоном окремі від РПЦ. Самі варять миро в УПЦ.
Однак Церква каже, що не може вплинути на те, що в документах Московського Патріархату згадуються і сама УПЦ, і її предстоятель як підлеглі.
У ДСУЕС до цих аргументів прислухатися відмовляються, слідуючи лінії влади на витіснення УПЦ із суспільного життя.
Про це ми також не раз писали. Після початку повномасштабного вторгнення УПЦ підтримала Україну та ЗСУ. Тим не менш, через деякий час влада повела наступ на Церкву: почалися арешти єпископату, переманювання церковних громад, "виселення" з храмів, мобілізація священиків. Всупереч очікуванням влади, УПЦ, однак, не розкололася, а повела тихий спротив такій політиці. І в серпні минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який відкривав дорогу до заборони УПЦ на підставі тієї самої "афільованості" з Російською Православною Церквою.
Водночас цей законодавчий акт дозволяє розгорнути на ширшій основі відлучення храмів.
Спочатку листи, потім храми
Що на це варто чекати, прогнозує, наприклад, заступник голови управління зовнішніх церковних зв'язків Православної церкви України (ПЦУ) архієпископ Євстратій Зоря.
"Наступний етап, згідно з процедурою - розрив договорів про використання майна та звернення до суду щодо зняття з реєстрації (тобто заборона - Ред. )" - написав Зоря на своїй сторінці у Facebook.
Під майном маються на увазі, у тому числі, церкви та різні інші будівлі, які орендують парафії та єпархії УПЦ у місцевого самоврядування та держави.
Як розповів в інтерв'ю виданню "Релігійно-інформаційна служба України" начальник відділу у справах релігії ДСУЕС В'ячеслав Горшков, алгоритм дій у держслужби буде наступним. Спочатку організації, які входять до структури або пов'язані зі структурою Київської митрополії УПЦ, повідомлять про визнання її "афілійованою".
Далі такі ж повідомлення підуть до Фонду державного майна України, органів місцевого самоврядування, інших юридичних та фізичних осіб, щоб ті достроково припинили договори оренди, укладені з УПЦ. Після цього ДСУЕС звертатиметься до суду з позовом про закриття Київська Митрополії УПЦ.
"Процедура дуже чітка, і я не думаю, що тут будуть якісь показові рішення чи "галочки" у звітах. Зрозуміло, якщо справа дійде до суду, може початися тривала тяганина. Проте затягування судових справ не є чимось нескінченним — все ж таки в Україні існує відповідальність за зловживання процесуальними правами", - стверджує.
Однак серед лобістів заборони УПЦ є поширена думка, що в судах все може затягтися.
"Тому якщо українська влада дійсно має намір якщо не ліквідувати цю церковну структуру, то хоча б максимально скоротити її вплив, це треба робити швидко", - написала у своїй колонці на ДТ релігієзнавець і противниця УПЦ Катерина Щеткіна.
Поспішати, на думку лобістів заборони УПЦ, ще потрібно, бо "зріють" переговори про мирне врегулювання, на яких, ймовірно, постане питання Української Православної Церкви. Москва може зробити однією з умов укладання миру припинення тиску на УПЦ.
Проте, українське керівництво може спробувати розіграти карту УПЦ у партії з Кремлем.
"Процеси щодо УПЦ можуть прискорені або зупинені, що стане ще одним предметом "торгівлі" з РФ на переговорах", - припускає у розмові зі "Країною" політолог Андрій Золотарьов.
На його думку, влада останніми роками переконалася, що політика тиску на УПЦ з метою змусити її духовенство і парафіян масово переходити до вигідніших церковних структур не принесла великого успіху.
"Однак церкви все одно відбирають: думаю, ідея полягає в тому, щоб масу народу, що слабо розбирається в нюансах церковної ситуації, але все одно йде на Великдень святити яйця і "паски", заманити в храми іншої юрисдикції. А хтось змириться. Хоча несхоже, що це відбувається, як показав нещодавній крест- Свято-Успенську Почаївську лавру. У УПЦ залишаються мільйони парафіян. Влада грає з вогнем .
Водночас, джерело близьке до Банкової вважає, що процес заборони УПЦ і відібрання у неї храмів форсуватиметься через прагнення встигнути до завершення війни.
"Щодо заборони УПЦ є негативні сигнали з Вашингтона. Крім того, багато хто в оточенні Зеленського проти такого кроку. Сам президент далекий від церковних справ і за час свого правління позицію з цього питання змінював неодноразово. Тому лобісти заборони УПЦ побоюються, що у процесів торгів і переговорів можуть поставити як мінімум "на стоп" відповідний закон. Тому вони постараються поставити всіх перед фактом - Церква вже заборонена за рішенням суду, а чи вдасться здійснити цей план - незрозуміло.
