"Вовин кешбек". Українцям обіцяють роздати по тисячі гривень. Що це означає?
Українцям роздадуть тисячу гривень. Про запуск такої програми нещодавно заявив президент Володимир Зеленський, тож обіцяну допомогу українці вже охрестили "Вовиною тисячею".
Гроші планують зараховуватись на карти "Український кешбек", що може звузити коло одержувачів (хоча теоретично платити повинні всім громадянам, які перебувають у країні, зокрема, дітям).
"Але у нас багато пенсіонерів взагалі не мають банківських карток, і отримують пенсії через відділення "Укрпошти". Звідки у них смартфони, щоб зареєструватися в "Діє" і оформити картку "Український кешбек". Виходить, що громадяни, які найбільше потребують допомоги, як раз можуть її і не отримати", - каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.
Втім, це далеко не єдина претензія до ідеї з "Вовиною тисячею".
Експертна спільнота розкололася на два табори. Одні різко критикують ініціативу з роздачею "дармових" грошей усім поспіль, і запитують: а навіщо тоді треба підвищувати податки, якщо коштів і так вистачає (нагадаємо: проект про підвищення податків, зокрема, військового збору з 1,5% до 5% недавно прийняла Рада, але президент його поки що не підписав). Крім того, опозиція критикує, що такі великі гроші вирішили спрямувати не на оборону і називають саму ідею "підкупом виборців".
Інші, навпаки, вважають, що "Вовина тисяча" простимулює споживчий ринок, що піде на користь економіці.
Але є ще один аспект. Оформляючи картку "Український кешбек", ви надаєте дозвіл на обробку банком інформації за вашими рахунками (щоб можна було моніторити покупки, вичленуючи з них транзакції по товарах українського виробництва, на які й повертається кешбек). Ця особливість карти спочатку не сподобалася багатьом українцям, через що вони взагалі відмовилися брати участь у програмі.
Тепер під обіцяну "Вовину тисячу" карту "Український кешбек" мають відкрити мільйони українців. Після чого їхні витрати на банківські рахунки стануть "прозорими". Деякі експерти вважають, що це може стати своєрідною підготовкою до запуску непрямих методів оцінки доходів та витрат, про впровадження яких в Україні говорять уже давно.
Розбиралися, що означає роздача українцям "Вовиної тисячі".
Від безробітних до мільйонерів
25 жовтня президент Володимир Зеленський оголосив про запуск програми із роздачі всім українцям по тисячі гривень. Він пояснив таку "щедрість" підготовкою до зими, яка може виявитися дуже непростою.
"Доручив уряду з 1 грудня впровадити нову програму, яка буде відчутною для кожної родини в Україні. та кошти можна буде витратити на оплату українських товарів та послуг, зокрема, комунальних, електроенергії – це Укрзалізниця. волонтерам, на дрони", - написав президент у своєму телеграмі.
Пізніше механізм виплат пояснив заступник міністра економіки Олексій Соболєв. В ефірі телемарафону він сказав, що гроші надходитимуть на карту "Українського кешбеку", оформити виплати можна буде на кожного члена сім'ї, включаючи дітей, соціальний статус одержувачів не враховуватимуть, тобто на тисячу можуть претендувати всі - від безробітних до мільйонерів. Витратити кошти потрібно буде швидко — з грудня цього року до лютого наступного, тобто, за 3 місяці.
Важливе уточнення: на тисячу гривень можуть претендувати лише громадяни, які перебувають в Україні, тобто наші біженці в Європі отримати ці гроші не зможуть.
Втім, під час обговорень програми в уряді, умови, схоже, змінюються. Учора прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що подати заявку на "Вовину тисячу" можна буде через "Дію" протягом зими, а витратити гроші – протягом усього 2025 року. Також він озвучив подробиці оформлення допомоги по дітях – один з батьків може замовити виплату на свій рахунок за кожну дитину.
Втім, експерти, з якими поспілкувалася "Країна", не виключають, що підсумкові умови програми щодо "Вовини тисячі" можуть ще змінюватися.
"Поки що все, про що нам розповідають - це просто слова. Спочатку потрібно, щоб Кабмін підготував законопроект про внесення змін до бюджету на 2024 рік (якщо "Вовину тисячу" почнуть платити з грудня цього року), потім парламент має цей проект ухвалити, доручивши Уряд розробив порядок використання коштів. І тільки після затвердження цього порядку, з'явиться конкретика - як і кому будуть платити, і на що ці гроші можна витратити. партнерів", - зазначив Олег Пензін.
Що можуть змінити у програмі? Економіст Олексій Кущ вважає, що логічно переглянути критерії видачі грошей – і роздати їх лише незаможним.
"У Мінсоцполітики є база отримувачів соціальної допомоги та субсидій, списки пенсіонерів у яких середня і нижча за середню пенсію, тому з верифікацією таких людей особливих проблем не буде", - каже він.
"Незрозуміло також, чому гроші мають зараховувати саме на карту "Український кешбек"? А якщо я не хочу чи не можу її відкрити? Як бути пенсіонерам, які не мають смартфонів, і які не зареєстровані в "Діє", їм що - допомоги не дадуть? Зрештою, є ж карти "Е-Підтримки", куди на початку війни перераховували державну допомогу.
Кущ зазначає, що можна було б "перевернути піраміду", щоб у "Діє" реєструвалися не претенденти на гроші, а продавці українських товарів. Тоді держдопомогу перераховували б на "звичайні" картки, а верифікація витрат на них йшла б залежно від реєстрацій бізнесу в "Діє".
Втім, чи прислухається влада до таких пропозицій - питання поки що відкрите.
Де візьмуть гроші на виплати "Вовиної тисячі"
Якщо головна умова виплат - по тисячі всім, незалежно від соціального статусу - залишиться в силі, йтиметься про величезні гроші.
"Це щонайменше 25 млрд гривень, а то й 27-28 млрд", - підрахував Пензін.
Втім, є й інші оцінки, згідно з якими фінансування за програмою становитиме близько 8 млрд. грн.
"З урахуванням попереднього досвіду реалізації програми з так званої "ковидної тисячі", загальна сума по новій допомозі може змінюватись від понад 8 млрд до 30 млрд", - говорить голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловкий.
Щодо цих сум виникає чимало запитань.
По-перше, де влада збирається знайти такі гроші, якщо раніше заявлялося про величезну дірку в бюджеті, і саме "під неї" парламент нещодавно ухвалив скандальний законопроект про підвищення податків, у тому числі, військового збору - з 1,5% до 5%.
Очікувані надходження від реалізації норм нового закону повинні становити 30-31 млрд гривень, тобто майже стільки ж, скільки збираються роздати людям за максимальними розрахунками.
Щоправда, Зеленський новий податковий закон поки не підписав, хоча, як розповіло джерело "Країни", близьке до ВП, мало зробити це на початку цього тижня. З'явилися чутки, що президент, можливо, поки і зовсім не підписуватиме його, оскільки закон несе для Банкової великі політичні ризики. А поява ідеї щодо "Вовини тисячі", за цією версією, лише підтверджує наміри Зеленського відкласти податковий закон. Нібито гроші в бюджеті якимось чином знайшлися і без підвищення податків.
"Насправді ідея з тисячею стала сюрпризом для багатьох. Зауважте, що ні голова профільного комітету Гетьманцев, ні міністр фінансів Марченко, ні бюджетний комітет Ради особливо її не коментують. Адже вони стверджували, що скарбниця порожня, а тут раптом з'ясовується, що грошей не лише вистачає, але є навіть "зайвим", і можна роздати десятки мільярдів", - каже економіст Данило Монін.
За його оцінками, на даний момент ситуація з держбюджетом справді не виглядає критичною.
"Податкові надходження, які планувалися на рівні 365 млрд, за підсумками року можуть становити 500 млрд. Плюс 100 млрд дасть податок на прибуток банків, крім того зростуть ЄСВ та ПДФО за рахунок динамічного збільшення зарплат. До того ж має збільшитися міжнародна допомога. Світовий банк пообіцяв нам ще 4,8 млрд, тобто підсумку року донори перерахують 41,4 млрд замість очікуваних 38 млрд. А оскільки були затримки з виплатами, на останні два місяці цього року доведеться рекордний обсяг - по 8 млрд на місяць. Наступний рік нам обіцяють 50 млрд грантів. Це сприятиме зменшенню дефіциту бюджету, який за підсумками 8 місяців цього року (даних за 9 місяців поки що немає) становив близько 612 млрд гривень проти майже 630 млрд за аналогічний період минулого року», — каже Монін.
При цьому є дефіцит коштів на оборонку, про що заявляють військові, критикуючи ідею з "Вовиною тисячею". Але "зайві" гроші з міжнародної допомоги на війну витрачати не можна. Минулого року під цим девізом місцева влада витрачала мільярди на стадіони та клумби, а цього ж аргумент звучить як виправдання з "Вовиної тисячі".
Нібито, до кінця року є кілька бюджетних програм, за якими не встигають вибрати кошти, і ці гроші якраз можна пустити на підтримку українських сімей.
"Йдеться про незахищені бюджетні програми, це насамперед утеплення шкіл і дитсадків, ремонти бюджетних організацій, підтримка бізнесу тощо. Вони завжди фінансуються за залишковим принципом - якщо не підвернеться чогось важливішого. Тому не виключено, що і цього разу гроші з них знімуть", - каже Пензін.
"Практика використання необраних із бюджету коштів не нова. У 2023 році уряд уже використав частину коштів міжнародної фінансової допомоги (31 млрд гривень), щоправда, на цілі, пов'язані із захистом країни", - зазначив Забловський.
Друге питання – як виплати "Вовиної тисячі" узгоджуються із зобов'язаннями України перед МВФ не підвищувати витрати на соціалку, про що прямим текстом написано у меморандумі з Фондом?
Олег Пензін каже, що теоретично ніяких обмежень з боку МВФ бути не повинно, оскільки йдеться не про підвищення соціальних стандартів і виплат (скажімо, розміру допомоги чи пенсій), а про разову роздачу грошей. І якщо вона не збільшує дірку в бюджеті, то Україна формально своїх зобов'язань перед Фондом не порушує.
Втім, не виключено негативного репутаційного ефекту. "Ніде у світі не роздають грошей усім підряд, у тому числі, заможним громадянам. Тому такий аттракціон небаченої щедрості, як готується у нас, може викликати питання у міжнародних партнерів та платників податків тих країн, які витрачаються на підтримку України", - додав Пензін.
"Розгін інфляції та удар по репутації"
Ідея з "Вовиною тисячею" розбурхала експертну спільноту. Думки - найрізноманітніші, від отрої критики до тверджень, що "зайві" гроші оживлять економіку.
Данило Монін каже, що є два варіанти.
"Якщо Зеленський все ж таки підпише скандальний закон з податків, то витрати кожного українця із середньостатистичної зарплати у 20 тисяч гривень зростуть на 700 гривень на місяць, а це "зайві" 8,4 тисячі гривень на рік. Якщо зарплата більша, то переплачувати, відповідно, теж доведеться більше. Тобто, ви віддаєте державі додатково 8-10 тисяч, а назад отримуєте тисячу гривень. попиту в цьому випадку не буде, тому що платоспроможність населення впаде через посилення податкового пресу", - говорить Монін.
Другий варіант, за його словами, - якщо Зеленський не підпише податковий закон (принаймні поки що). "Тоді люди отримають "зайву тисячу", а з урахуванням виплат на дітей сім'я з 4 осіб може претендувати на 4 тисячі. Це справді може трохи пожвавити споживчий ринок та незначно (на частки відсотка) збільшити інфляцію", - додав Монін.
Олексій Кущ ідею з "Вовиною тисячею" підтримує. "Більш того, я вважаю, що такі виплати мають стати регулярними і проводитися раз на квартал або хоча б у півроку для накопичувального позитивного ефекту. "Зайва" тисяча простимулює купівельну спроможність, що підтримає і економіку загалом, і український бізнес зокрема", – вважає Кущ.
При цьому він критикує умови роздачі грошей без урахування соціального статусу, а також прив'язку до карти "Український кешбек".
Банкір та партер інвестиційно-банківської компанії FinPoint Сергій Будкін зазначає, що "зайва" тисяча - це приблизно 6 днів витрат середнього домогосподарства. А негативне інформаційне тло від рішення щодо "Вовиної тисячі" може розтягнутися набагато довше, ніж українці витрачатимуть ці гроші.
"Це було неправильно як по оптиці (у дуже короткому проміжку після підвищення податків і під час активного обговорення недостатнього фінансування збройних сил), так і по дизайну ("Врівнялівка" в тому, що гроші дають просто всім, незважаючи на те, наскільки людина справді потребує цієї тисячі)", - вважає Будкін.
На його думку, основну вигоду від "Вовиної тисячі" отримають продуктовий ритейл, який загалом і так непогано почувається і не вимагає особливої допомоги від держави, комунальники, зокрема приватні компанії, і навіть онлайн-казино.
Забловський каже, що нові виплати можуть мати позитивний вплив на економіку, але воно буде дуже коротким та незначним для ВВП. Плюс – додатково прискорить темпи інфляції. "Можна було б знайти інші способи вкладення "зайвих" грошей, якщо вони дійсно є) з більшим ефектом для ВВП і більшим економічним мультиплікатором", - додав Забловський.
Навіщо хочуть роздавати "Вовину тисячу"
Виникає питання – чому ідея з "Вовиною тисячею" з'явилася саме зараз.
Більшість експертів схильна пояснювати роздачу грошей політичними чинниками.
"Вже обговорюється, що у разі перемоги на виборах у США Трампа нас може очікувати згасання гарячої фази війни. І не виключено, що вже до весни 2025 року в Україні можуть пройти парламентські та президентські вибори. "Вовина тисяча" на той час якраз ще буде свіжою у пам'яті виборців, на що, швидше за все, і розраховує чинна влада", — каже Пензін.
Але є й інша версія – чому українцям раптово хочуть дати тисячу.
За нею основна задумка - це зовсім не тисяча, а її прив'язка до карти "Український кешбек". Ще на етапі появи програми повернення коштів за купівлю українських товарів та оформлення спеціальної картки багато хто помітив, що однією з умов є згода на обробку банками ваших витрат за банківським рахунком. У фінустановах тоді пояснювали, що це потрібно для верифікації витрат на купівлю товарів українського виробництва, на які й нараховується кешбек.
Але багатьох українців така вимога банків насторожила і вони взагалі передумали відкривати "Український кешбек". Станом на кінець жовтня такі карти відкрило менше 650 тисяч українців, за покупки у вересні на них перераховано 37,2 млн. гривень кешбеку, - повідомили в Мінекономіки.
Тобто поки "Українським кешбеком" охоплено дуже вузьке коло споживачів, хоча умови там, на перший погляд, вигідні - до 10% за покупки повертає держава і ще стільки ж обіцяють деякі банки-учасники програми.
І не виключено, що причина – саме у вимогі дати добро на моніторинг витрат.
Але за умовами роздачі "Вовиної тисячі" карти "Український кешбек" мають відкрити всі, хто хоче отримати гроші, тобто йдеться про мільйони карток. Причому цього разу стимулів для відкриття таких карт буде більше, оскільки йдеться не про повернення кількох відсотків за майбутні покупки, а про "дармові" гроші.
"Це може бути свого роду підготовчим етапом перед впровадженням непрямих методів оцінки доходів і витрат. Якщо банки офіційно отримають дозволи на моніторинг усіх покупок людини, то в подальшому не важко оцінити її рівень і стиль життя і порівняти їх з доходами, а тоді вже податкова зможе поставити питання звідки гроші", - каже "Країні" фінансовий юрист Олександр.
