"Всі намагаються заробити". Чому в Україні рекордно зростають ціни і на що чекати далі

В Україні наприкінці року різко прискорилася інфляція.

За даними Держстату, у листопаді споживча інфляція порівняно з жовтнем (тобто всього за місяць) склала 1,9%, а з початку року - 10,4%. А у річному вимірі (листопад цього року до листопада минулого) – 11,2%. Це вище, ніж прогноз НБУ, який чекав на 9,7%. Навіть це було в 1,9 раза більше, ніж торік (2023 року інфляція становила 5,1%). Але насправді як бачимо, інфляція однозначно буде більше 10%. А, найімовірніше, і більше 11%.

"Локомотивом" розгону інфляційних процесів у країні стала їжа. За даними Держстату, у листопаді ціни на продукти харчування зросли на 4% порівняно з попереднім місяцем та на рекордні 14,4%, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Деякі продукти подорожчали ще більше.

Але дорожчає не лише їжа. Скажімо, комуналка, незважаючи на заморожені тарифи, за рік зросла в ціні на 16,1%, а медпослуги - на 10,4%. Цінник на ліки злетів більш як на 10%, на амбулаторні послуги – на 13,1%. Транспортні послуги стали дорожчими на 7,2%, ресторани та готелі – на 11,5% тощо.

Розбиралися, чому в Україні все дорожчає, і що буде з цінами далі.

Посуха, долар та блекаути

"Інфляційні" хмари почали згущуватись над Україною ще влітку. У липні Нацбанк переглянув свої попередні прогнози щодо інфляції на 2024 та 2025 роки, погіршивши їх на 0,3 та 0,6 процентних пунктів (до 8,5% та 6,6% відповідно).

Тоді це пояснили збільшенням витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці, а також низкою інших факторів - підвищенням акцизів (на паливо, алкоголь та цигарки ) та "вичерпанням ефектів суттєвих торішніх врожаїв" через літню посуху.

У жовтні, вже після того, як урожай було зібрано (за деякими культурами справді було зниження – скажімо, кукурудзи зібрали менше, ніж торік майже на 80 млн тонн), НБУ знову погіршив інфляційний прогноз. На цей рік – до 9,7% (тобто мінус 1,2% до песимістичного липневого прогнозу), на 2025-й – до 6,9%. І лише 2026 року інфляція може повернутися до "цільового показника" у 5%, - заявляли ще нещодавно в Нацбанку.

Але в останньому коментарі щодо інфляції, який з'явився 12 грудня, НБУ визнав, що у листопаді споживча інфляція прискорилася у річному вимірі до 11,2% з 9,7% у жовтні.

"Фактично темпи зростання цін перевищили траєкторію прогнозу, опублікованого в інфляційному звіті за жовтень 2024 року", - констатують у Нацбанку.

Економіст Данило Монін вважає, що за підсумками цього року інфляція складе не менше 12%.

"Ще в жовтні очікування були набагато кращими. Розраховував, що інфляція буде прискорюватися поступово - на 1% на місяць, а не на 2% і більше, як виявилося в реальності", - говорить він.

На думку Моніна, інфляцію розганяє зростання курсу долара (плюс 10%) та проблеми з електроенергією (відключення плюс подорожчання для бізнесу майже вдвічі за останні 2 роки). Додатково зіграв також зарплатний фактор - багато компаній через нестачу робочої сили змушені піднімати зарплати.

У НБУ перерахували такі причини прискорення інфляції:

• Прискорення подорожчання продуктів харчування. "Менші, ніж очікувалося, врожаї окремих сільгоспкультур спровокували скорочення їх пропозиції та подорожчання сировини для харчової промисловості. Дещо швидше, ніж очікувалося, зростали та адміністративно регульовані ціни", - пояснюється в коментарі НБУ.
• Посилення фундаментального інфляційного тиску також посилилося більше, ніж очікувалося – базова інфляція зросла з 8,3% у жовтні до 9,3% у листопаді. Таку динаміку в Нацбанку пояснили швидким подорожчанням оброблених продуктів харчування (на 12,5% у річному вимірі) через дорогу сировину та зростання витрат бізнесу, пов'язаних з енергозабезпеченням та оплатою праці.
• Зростання цін на сирі продукти харчування прискорилося до 15,7%. Літня посуха вплинула на врожай багатьох культур та їхню якість. Особливо це стосується овочів та фруктів. Плюс зросли виробничі витрати на електроенергію.
• Збільшення вартості сировини, кормів та виробничих витрат вплинуло на ціни на борошно, крупи, молоко, яйця, м'ясо, – йдеться у коментарі НБУ.
• Найшвидше дорожчають деякі імпортні товари, зокрема кава, чай, шоколад, морепродукти. Зазначимо, за тією ж кавою чи шоколадом це світова тенденція - ф'ючерси на каві та какао-боби на світових біржах рекордно зросли.
• Високий експортний попит на окремі українські товари, зокрема соняшникову та вершкове масло. На світових ринках ця продукція також подорожчала.
• За промтоварами прискорення цін (на 3,6%) у Нацбанку пояснили курсовим чинникам у попередні періоди. Це також вплинуло на не таке швидке зниження цін на одяг та взуття, як спостерігалося раніше.
• Зростання вартості послуг також прискорилося до 11,2% у річному вимірі. Більш стрімко, за оцінкою НБУ, дорожчали фінансові послуги, послуги зв'язку, освіти, культури, ресторанів та готелів. У цьому пригальмувалося подорожчання транспортних послуг, страхування, експлуатації власних транспортних засобів.
• Ціни на тютюн і алкоголь зростають під тиском валютного фактора, плюс - активізувалася боротьба з тіньовою продукцією (отже, зменшилася пропозиція алкоголю та тютюну "без акцизних марок" і за привабливішими цінами - Ред. ). Підвищення з 1 січня 2025 року акцизів на тютюнові вироби може мотивувати виробників та імпортерів заздалегідь піднімати ціни, - зазначили у Нацбанку.
• Прискорилося зростання цін на фармпродукцію, медичні товари та обладнання.
• При цьому подорожчання автомобільного палива пригальмувалося до 0,6% у річному вимірі, що в НБУ пов'язують із "стриманим" попитом на тлі великої пропозиції та низхідної динаміки світових цін на нафту.

Розберемо ці чинники та його " вклад " у загальне підвищення цін докладніше.

Чому їжа стала "золотою"

Основний "внесок" у розгін інфляції в Україні вносять продукти харчування.

За даними Держстату, у листопаді ціни на них зросли на рекордні 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 4% всього за місяць - порівняно з жовтнем.

Зазначимо, що й у жовтні ціни на їжу зростали. Тоді вони збільшилися на 3,3% порівняно з вереснем та на 10,9% у річному вимірі. Для порівняння: у вересні зростання цін склало 1,8% за місяць, і 8,5% за рік, у серпні - 0,9% та 5,9% відповідно. А за місяць до цих "цінових перегонів", у липні, на продуктовому ринку, навпаки, було затишшя - їжа за місяць подешевшала на 0,8%, а в річному вимірі зростання цін склало всього 0,9%.

Тобто маховик подорожчання увімкнувся з осені, і з кожним місяцем він розкручується дедалі більше. Питання – чому?

За даними Держстату, у листопаді в Україні дорожчали практично усі продукти харчування.

Наприклад, ціни на хліб за місяць зросли на 2,2% (за рік – на 15,8%), макарони – на 1,7% (за рік – на 8,6%), молоко – на 5,6% (у річному вимірі - плюс 16,6%), сир та сир - на 3,7% (за рік - на 14,6%), вершкове масло - на 5,2% (за рік – на 30,7%), соняшникова олія – на 5% (за рік – на 12,5%).

Але лідерами подорожчання у листопаді стали яйця та овочі. Перші злетіли в ціні на 54,6% лише за місяць. Але так як влітку цінники на яйця були низькі, то в річному вимірі цей продукт додав у вартості всього 30,6%.

Овочі стали дорожчими за місяць на 13,7%. Втім, якщо порівнювати з минулим роком зростання цін просто космічний - плюс 62,9%.

Причини подорожчання за кожним продуктом свої.

Скажімо, у Всеукраїнській асоціації пекарів зростання цін на хліб пояснюють сильним подорожчанням борошна. Якщо ще навесні цього року вони купували борошно по 8 гривень за кілограм, то зараз – по 12-15 гривень. Цінники зростають під впливом двох факторів. З одного боку - зниження врожаю продовольчої пшениці та її прискорений експорт (пекарі навіть відмовилися підписувати меморандум із Кабміном та експортерами через розбіжності щодо лімітів на відвантаження продовольчого зерна).

З іншого - зростання витрат борошномелів на виробничі процеси через перебої з електроенергією.

У самих пекарів збільшення видатків "на енергію" теж є. Незважаючи на те, що хлібозаводи вважаються критичною інфраструктурою, світло їм теж вимикають. При цьому, як пояснили "Країні" на одному з підприємств, якщо не буде генераторів або інших джерел "своєї" електроенергії, заміс через технологічні причини можна просто викидати.

Крім того, хлібопекарі змушені підвищувати зарплати. На підприємствах вони традиційно невисокі і не дотягують до середньої країни (за багатьма спеціальностями становлять 15-18 тисяч), що призвело до відтоку людей. Свою лепту в цей процес робить мобілізація. Пекарі розповідають, що були випадки, коли їхнім водіям вручали повістки під час доставки хліба у військові частини.

Ще з літа пекарі розпочали переговори з торговельними мережами про "переоцінку" хліба, після чого ціни в магазинах пішли вгору. На листопад, як розповідали у ВАП, планувалося підвищення цін на хліб на 10-15%. Але, як бачимо зі звіту Держстату, насправді цінники зросли лише на 2,2%. Це означає, що подорожчання може бути ще й у грудні.

За макаронами причина подорожчання схожа. Як каже нам керівник концерну "Ярослав" (до його структури входить Київська макаронна фабрика) Олександр Барсук, головний фактор – подорожчання борошна у 1,5 раза. Плюс – проблеми з електроенергією та зростання зарплат.

Молочка дорожчає головним чином через сировину. Ще з літа цінники на молоко постійно зростають. Одна з причин – в Україні продовжує скорочуватися поголів'я корів. За даними Асоціації виробників молока, на 1 листопада молочне стадо становило 1,233 тисячі, що менше, ніж у жовтні на 9,6 тисячі голів. Якщо порівнювати з листопадом минулого року, то поголів'я корів скоротилося на 7% або майже на 88 тисяч голів. При цьому в приватних домогосподарствах вирізання худоби набуло просто-таки катастрофічних масштабів - мінус 81,9 тисячі або 10% за рік.

Як результат, на початок листопада закупівельні цінники на молоко екстра-класу склали 18,95 гривні без ПДВ, а це на 1,25 гривні більше, ніж місяцем раніше. Молоко вищого класу подорожчало за місяць на 1,7 гривні (до 18,4 гривні), першого класу – на 1,5 гривні (до 16,7 гривні).

За готовою продукцією Асоціація виробників молока дає такий розклад:

• Пастеризоване молоко жирністю 2,5% за місяць подорожчало на 8% – до 55,04 гривні за літр.
• Кефір 2,5% додав у ціні 4,6% (до 64,81 гривні).
• Сметана 15% коштує 156,79 гривні за кілограм, що на 4,6% більше, ніж на місяць раніше.
• Літр йогурту коштуватиме в середньому 101,86 гривні, це на 7% більше, ніж місяцем раніше.
• Сир жирністю 9% продається по 257,1 гривні за кілограм, це на 2,2% вище, ніж місяцем раніше.
• Вершкове масло 73% коштує в середньому 518,3 гривні за кілограм, що на 2,2% більше ніж місяць тому. Але деякі ТМ олії вже продаються по 630 гривень за кілограм.
• Сир "Голландський" жирністю 50% пропонується майже по 500 гривень за кілограм, але є й вищі цінники – 701,3 гривні.

Найбільше за рік подорожчав сир "Моцарелла" вітчизняного виробництва – плюс 39% (до 526,9 гривні за кілограм). Для порівняння: імпортна моцарела за цей же період зросла в ціні на 23% – до 610 гривень за кілограм.

Як заявили в Асоціації, подорожчання молочки вже призвело до того, що багато споживачів почали від неї відмовлятися, а виробники скорочують відвантаження готової продукції на внутрішній ринок.

Щодо яєць, то там спрацювала "цінова пружина". Навесні та влітку яйця в Україні були дешевшими через обмеження експорту та високу конкуренцію на внутрішньому ринку. Тим часом собівартість виробництва зростала. Як зазначив голова Спілки птахівників України Сергій Карпенко, із червня ціни на корми зросли мінімум на 50%.

Птахівництво - це переважно корми. А у нас кукурудзи зібрали на 80 млн. тонн менше, цінники на комбікорм дуже високі, - додав голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.

"Собівартість картоплі – 5 гривень за кіло, а продають – по 30"

Щодо овочів, то різке збільшення їхньої вартості підштовхнуло скорочення врожаю через посуху, подорожчання імпорту внаслідок зростання курсу долара, а також проблеми зі зберіганням.

Тому, наприклад, картопля зараз безпрецедентно дорога - цінники сягають 35 гривень за кілограм. Усього за місяць він подорожчав на 4 гривні, а порівняно з минулим роком – майже у 1,5 раза.

Морква в Україні, за даними профільного майданчика EastFruit, коштує в середньому в 2,4 рази дорожче, ніж рік тому. Це пов'язано з різким зниженням урожаю через літню посуху, - кажуть аналітики. Цінники на білокачанну капусту взагалі злетіли порівняно з торішніми втричі (до 25-30 грн).

Через посуху багато господарств цього літа змушені були збільшити витрати на полив, що сильно збільшило собівартість.

Втім, як каже керівник Асоціації гречки, агроном Сергій Громовий, справа "не лише в економіці".

"Я сам вирощував картоплю і знаю, про що говорю. Мінімальна врожайність навіть за гірших розкладів, - 10 тонн з гектара, що з урахуванням вкладень на гектар дає нам собівартість на рівні всього 5 гривень за кілограм. Інші 25 гривень і більше - це чистий заробіток фермера та всіх посередників по ланцюжку, починаючи від оптовика та закінчуючи роздрібною торгівлею. цибулі, моркви, капусті, буряках ситуація схожа - собівартість у рази нижча від тих цін, які ми бачимо в магазині. на овочі він зараз росте, бо для багатьох українців така їжа – один із небагатьох варіантів на тлі зниження доходів. На м'ясо та рибу грошей немає, тому їмо картошку. Держава цінники на продукти зараз фактично не контролює, тому їх малюють "від ліхтаря". Тому всі намагаються заробити максимум тут і зараз", - каже Громовий.

"Ситуація з електроенергією взимку 2022-2023 року у нас була не кращою, ніж зараз. Але тоді цінники так сильно не зростали. Тому цей фактор, звичайно, відіграє роль, але він не є ключовим. Ціни підвищують на те, що можуть продати. А це насамперед товари повсякденного попиту та найдоступніша їжа", - додав Пензін.

У звіті Держстату немає круп. Однак, за словами Громового, наприклад, гречка на опті вже подорожчала з 12 до 15 гривень. У роздробі, за його словами, "дешеві" пропозиції закінчуються. "Гречку по 28 гривень знайти вже складно, переважно ціни стартують з 30-31 гривень і вище", - зазначив експерт. За його словами, цього року площі під грекою скоротилися із 120 тисяч до 90 тисяч гектарів. Але врожай є достатнім для забезпечення внутрішніх потреб. І цінники жене вгору виключно підвищений попит, – вважає Громовий.

Зазначимо, що інші види круп дорожчають. Так, ячна додала в ціні 21% за рік – до 18,8 гривні, манна – 12,7% (до майже 24 гривні), пшенична – 9,6% (до 18,8 гривні). Подешевшало лише пшоно (мінус 2,9%, до 24,7 гривні).

Тут спрацьовує ще й такий чинник: каші та картопля в Україні є взаємозамінними. Тобто якщо ростуть цінники на картоплю, українці їдять більше каш, і, відповідно, їхня вартість на тлі попиту, що росте, теж починає збільшуватися.

Але загалом тенденція, про яку говорять експерти – швидше дорожчають дешеві продукти – зберігається. Скажімо, м'ясо в листопаді зросло в ціні лише на 1% порівняно з жовтнем і на 1,9% за рік. Риба подорожчала на 1,5%, що не йде в жодне порівняння з динамікою цін на "дешеву їжу" - овочі борщового набору, крупи, яйця.

Переписують цінники із запасом

За промтоварами та послугами зростання цін не таке велике, як по їжі. Але свій внесок у загальний розгін інфляції вони теж роблять.

Наприклад, за даними Держстату, у листопаді утримання та ремонт житла подорожчало на 0,2%, а порівняно з аналогічним періодом минулого року - на 18,7%. І це при тому, що частину комунальних тарифів (наприклад, газу, опалення) в Україні заморожено.

За словами експерта енергоринку Олега Попенка, великий "внесок" у подорожчання комуналки зробило підвищення тарифів на електроенергію для населення (майже на 64%).

"До цього тарифу прив'язана низка комунальних послуг, скажімо, обслуговування будинків та прибудинкових територій. Крім того, дорожчає паливо, а це важлива складова тарифу на вивіз сміття", - пояснив експерт. За даними Держстату, вивезення сміття за місяць подорожчало на 1%, а за рік - на 6,8%. Послуги щодо утримання будинків зросли у ціні за рік на 3,7%.

Держстат також показує суттєве зростання у сфері охорони здоров'я: фармпродукція зросла у ціні на 10,4% за рік, а амбулаторні послуги – на 13,1%.

У макроекономічному звіті НБУ також йдеться про "прискорення" зростання цін на фармпродукцію, медичні товари та обладнання.

З одного боку, цей факт можна пояснити зростанням курсу долара, оскільки велику частку аптечного ринку займають імпортні препарати плюс вітчизняні виробники закуповують фармсировину за кордоном.

З іншого, як розповів нам засновник Агентства медичного маркетингу та засновник liki.юа Юрій Чортков, на цінники зараз більше давлять інші причини.

"Готується законопроект, який може заборонити маркетингові платежі виробників в аптеках. Зараз у аптекарів є дві маржі - так звана фронт маржа, яка складається з різниці між вхідною та роздрібною ціною препарату і в середньому становить 15%, і бек-маржа - з урахуванням ще 15% маркетингових платежів від виробників. Разом виходить приблизно 30%. зарплати і т.д. Якщо її приберуть, а цього домагаються деякі вітчизняні фармвиробники, аптеки просто перекладуть цей відсоток, можливо, з роздрібними цінами., Який може нас чекати – в один день ліки подорожчають на 15-20%”, – каже Чортков.

Зростання вартості послуг медклінік (переважно приватних) пояснюється збільшенням попиту з їхньої послуги. У міру зростання зарплат та погіршення ситуації у державній медицині все більше українців звертаються до приватних лікарів. А ті, зауваживши збільшення потоку пацієнтів, змінюють тарифи на свої послуги. Наприклад, якщо ще навесні середня вартість консультації у відомих київських приватних клініках становила тисячу гривень, то зараз – 1,4 тисячі. Менше клініки готові приймати людей по 700-900 гривень, але колишніх цінників у 500 гривень уже не знайти.

При цьому, що цікаво, у лікарів приватних клінік зарплати зростають значно повільніше, ніж прайси медустанов. З початку року вони збільшилися лише на 10-15%. Але клініки змушені збільшувати витрати на альтернативні джерела електроенергії, обладнання та ліки.

Загалом представники сфери послуг кажуть, що змушені підвищувати цінники, зокрема, через тиск з боку влади. Багато підприємців працюють як ФОП, а проти спрощенців і тих, хто під них маскується з метою мінімізації податків влада за фактом пішла справжньою війною. З грудня ситуація для бізнесу ще більше погіршилася, оскільки набрав чинності новий закон із податків, який передбачає збільшення відрахувань.

"Все це буде закладено у цінники", - каже голова громадського об'єднання SAVEФОП Сергій Доротич.

Чого чекати далі

"Країна" вже писала, що Нацбанк України підняв свою облікову ставку через інфляцію, що розбушувалася. І це може бути не останнє підвищення.

Облікову ставку підвищено з 13% до 13,5% річних, хоча ще недавно НБУ прогнозував її збереження на поточному рівні до середини 2025 року.

"Це рішення спрямоване на збереження стійкості валютного ринку, утримання інфляційних очікувань під контролем та поступове уповільнення інфляції", - сказав Глава НБУ Пишний.

За його словами, "у наступні місяці інфляція у річному обчисленні, ймовірно, продовжить зростати через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, суттєвих бюджетних видатків, значних темпів збільшення заробітних плат та вищого енергодефіциту під час опалювального сезону. Однак надалі інфляція має бути уповільнена на тлі поступового поліпшення ситуації в енергосекторі та нарощування врожаїв. Цьому також сприятимуть заходи монетарної політики НБУ та очікуване ослаблення зовнішнього цінового тиску", - заявив Андрій Пишний.

Він назвав такі майбутні ризики для економіки:

1. Виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім підтримки обороноздатності.
2. Можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск.
3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність та тисне на ціни з боку пропозиції.

Глава Нацбанку також дав зрозуміти, що можливе і нове збільшення відсоткової ставки.

Водночас економіст Данило Монін вважає, що підвищення облікової ставки нічого не дасть. "Бізнес активно закладає в цінники і зростання податків та посилення тиску з боку влади. Єдине, що може зробити Нацбанк для контролю інфляції зараз, це утримати курс долара хоча б у межах 42 гривень у найближчі півроку. Обіцяні міжнародними партнерами гроші цілком дозволяють це зробити". Але не виключено, що НБУ піде на подальше підвищення облікової ставки, дозволивши банкам нарощувати заробітки на ОВНЗ та депозитних сертифікатах", - каже Монін.

За його прогнозами, цього року інфляція може становити 12%, а в першому кварталі 2025 року - 11%. Тобто ціни й надалі зростатимуть.