Аналізуємо підсумки 1125 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Лінія фронту за вихідні істотно не змінювалася.
За даними DeepState, армія РФ просунулась біля Кам'янки та Тополів на західному березі Оскола на північ від Куп'янська. Це поблизу російського кордону.
А 3-й штурмовий корпус ЗСУ заявив про звільнення села Надія в Луганській області - на схід від міста Борова.
Український військовий оглядач Мірошников заявив про погіршення ситуації у Торецьку, частину якого утримують ЗСУ.
"По Торецьку ситуація продовжує погіршуватися. Фактично, повністю втрачена шахта “Торецька” разом із териконом. Ар'єргардний опір ще триває, але в цілому ситуація вже зрозуміла. Кримське не просто втрачено — ворог вже просунувся до ставків і зумів закріпитися. Від шахти "Центральна" ворог намагається просуватися втрати Торецька", - написав Мірошников.
Нагадаємо, що про захоплення Торецька Росія заявляла ще 7 лютого. Але українські військові паблики пишуть, що ЗСУ контролюють окремі райони Торецька.
ЗСУ увійшли до села Демидівка Білгородської області РФ. Про це пишуть російські військові телеграм-канали, публікуючи відео, як стверджується, із завданням ударів росіянами по українських військових у цьому населеному пункті. Заявляється, що в селі тривають бої, армія РФ намагається витіснити звідти ЗСУ.
Також російські паблики пишуть, що українські війська атакували село Попівка у Білгородській області. Повідомляють про бої поблизу околиць населеного пункту. Міноборони РФ сьогодні заявило, що атаки ЗСУ відбиті.
Нагадаємо, про атаки українських військ у Білгородській області в Росії заявляють уже майже тиждень. Однак Україна офіційно цього не підтверджувала. Водночас джерело, близьке до ЗСУ, підтвердило Bild наступальні дії в Білгородській області і сказало, що їхньою метою є створення буферної зони на російській території з метою не допустити запланований РФ наступ на Сумську область.
До обстрілу. До обстрілу. Росія сьогодні завдала ракетного удару по Сумах. Наразі вже понад сім десятків людей отримали поранення. Влада повідомляє, що постраждали житлові багатоповерхівки. У російських пабликах пишуть, що удар завдається по одному із підприємств.
Росія сьогодні знову звинуватила Україну в ударах по енергооб'єктах.
Міноборони РФ стверджує, що вчора ввечері дрони намагалися атакувати газоконденсатне родовище на мисі Тарханкут у Криму. Заявлено, що атака була відбита. Також, за версією РФ, цієї ночі українські дрони атакували нафтоперекачуючу станцію "Кропоткінська" Каспійського трубопровідного консорціуму в Краснодарському краї.
Крім того, Москва стверджує, що в суботу вранці була атакована газорозподільна станція "Валуйка" в Білгородській області, пошкоджено технологічне обладнання. Раніше Росія звинувачувала Україну в ударі по газовимірювальній станції "Суджа" та нафтобазі на Кубані, яка горить досі.
У суботу речник МЗС Марія Захарова заявила, що Москва може переглянути свій мораторій на удари по українській енергетиці, якщо такі прильоти продовжаться. Водночас, спікер Кремля Пєсков сьогодні заявив, що Путін поки не скасовував своєї заборони.
Переговори в Ер-Ріяді
Учора розпочався новий раунд переговорів щодо України у Саудівській Аравії.
У неділю ввечері близько п'ятої години спілкувалися представники Києва та Вашингтона. Вранці понеділка розпочалася зустріч США з російською делегацією - вона триває набагато довше, сторони вже йшли на дві перерви. І, на момент публікації, ще не закінчена.
Також українська делегація поки що не виїжджає з Ер-Ріяда - в очікуванні, що може знадобитися нова зустріч з американцями після того, як вони завершать переговори з росіянами.
Прямих контактів Києва та Москви, як заявлялось, не планується. США спілкуватимуться з кожною делегацією окремо та координуватимуть процес.
Що наразі обговорюється і які результати – поки що невідомо. Але напередодні зустрічі радник Трампа Майк Волтц окреслив основні теми розмови.
"Прогрес буде наступним: у нас є припинення вогню по інфраструктурі, яке набуло чинності одразу після телефонної розмови президента Трампа з президентом Путіним цього тижня, тепер ми збираємося поговорити про припинення вогню на Чорному морі, щоб обидві сторони могли перевозити зерно, паливо та відновити торгівлю у Чорному морі", - заявив У.С.
Наступним етапом США вважають обговорення "ліній контролю, які є фактичними лініями фронту". "Це стосується деталей механізмів перевірки, підтримки миру, заморожування ліній там, де вони є", – уточнив радник президента США. "Ми наближаємося, і ми ближче до світу, ніж будь-коли", - сказав Уолтц.
Тобто, по-перше, обговорюватимуть припинення вогню - як у повітрі, так і на морі. По-друге, загальне припинення вогню по всій лінії з фронту з уточненням, де саме цей фронт проходить. І, можливо, також обговорюватимуться елементи довгострокових угод, включаючи питання контролю територій.
У Кремлі вже підтвердили, що обговорюватимуть, зокрема, відновлення зернової угоди - не уточнюючи інших деталей. Але, судячи зі слів Уолтца, які наводилися вище, йдеться про повноцінне відновлення торгівлі у Чорному морі. Спецпредставник Трампа Уіткофф припускає, що домовленості можуть з'явитися вже цього тижня.
Радник Банкової Сергій Лещенко розповів, що Україна та США вчора обговорювали, зокрема, припинення ударів по портах. "Йшлося про взаємне припинення вогню: ми не атакуватимемо їх (російські) об'єкти на морі та річках, а вони не атакуватимуть наші об'єкти, наші Херсонський та Миколаївський порти, порти Великої Одеси", - сказав він. Також обговорювалося припинення ударів по іншій інфраструктурі та судам. Сьогодні ця тема, напевно, обговорюється і з росіянами.
Ряд російських пабліків пишуть, що Росія хоче вписати в угоду про мораторій на удари у Чорному морі також і заборону на удари Кримським мостом. Офіційно це поки що не підтверджувалося.
Нагадаємо, що РФ вийшла з цієї угоди в 2023 році, звинувативши Захід у невиконанні частини її умов - щодо скасування санкцій на російські добрива. Тому не виключено, що на нинішніх переговорах РФ пов'язуватиме новий формат угоди з ослабленням цих чи якихось інших санкцій.
Нагадаємо, що Україні не було вигідно "зернову угоду", оскільки вона обмежувала український морський експорт лише продовольством і давала представникам РФ можливість контролю за вмістом суден, які виходили з чорноморських портів України. І коли РФ, після удару Кримським мостом, у липні 2023 року, вийшла із зернової угоди, Україна змогла протягом кількох місяців повністю розблокувати свій експорт та імпорт морським шляхом - і без жодного контролю вантажів з боку Росії. При цьому РФ регулярно завдає ударів по портовій інфраструктурі Одеської області, а також кораблям, які стоять у портах.
Як пише Financial Times, чорноморські країни НАТО вже побоюються, що у разі нової угоди щодо Чорного моря російський військовий флот може повернутися до західної частини моря, звідки він пішов після ударів з боку України.
На даний момент переговори продовжуються. Про їхні результати стане відомо пізніше.
Водночас у Росії кажуть, що Москва розглядає переговори з Трампом як окремий напрямок, не пов'язаний з Україною, пише The New York Times, поспілкувавшись із високопоставленими російськими дипломатами.
Заступник голови комітету з міжнародних справ Держдуми РФ Ніконов заявив, що Трамп і Путін розробляють "двосторонній порядок денний", який "не пов'язаний з Україною". "Україна йде своєю чергою. Наступ триває. Я думаю, що для Путіна відносини з Америкою важливіші, ніж питання конкретно України", - сказав Ніконов.
Зокрема, РФ особливо зацікавлена, щоб США дозволили експорт до РФ запасних частин для літаків американського виробництва та відновили прямі рейси до Москви, каже російський фахівець із міжнародних справ Олександр Динкін.
У свою чергу, РФ може дозволити американським авіакомпаніям літати над Сибіром, що вона заборонила в 2022 році. А також виключити США зі списку "недружніх країн", що дозволить американським компаніям вести бізнес у Росії.
Щодо України, то, як заявив директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин у Москві Федір Войтоловський, Росія шукатиме "дорожню карту" для ширшої угоди, перш ніж погодиться на припинення вогню. Він також вважає, що Росія може ухвалити миротворчі сили ООН в Україні, якщо до їхнього складу не входитимуть війська з країн НАТО.
"Для Росії довгострокова перспектива більш цінна, ніж тактичне припинення вогню. Ми можемо прийти до моделі, яка дозволить Росії та США, Росії та НАТО співіснувати, не втручаючись у сферу інтересів один одного", - сказав Войтоловський, який входить до складу консультативних рад при МЗС та Раді безпеки РФ.
"Що стосується України, то Путін не демонструє ознак відмови від своїх головних цілей - гарантії того, що Україна ніколи не вступить в НАТО, обмеження збройних сил України і певного рівня впливу на внутрішню політику України. ом є економічним і геополітичним благом - якого може бути досягнуто, навіть якщо російські ракети продовжать обстрілювати Україну", - робить висновок NYT.
Інтерв'ю Віткоффа
Найбільш непублічна частина будь-яких обговорень щодо України – це ситуація з територіями, які залишаться під російським контролем. І як це буде вплетено в загальну рамку як домовленості щодо завершення війни, якщо такі будуть.
Показовим у цьому сенсі стало інтерв'ю спецпредставника Трампа Стівена Уіткоффа телеведучому Такеру Карлсону (його повні цитати щодо України ми публікували тут ).
Віткофф заявив, що обговорюється питання визнання російського статусу захоплених територій України. Причому це він назвав центральним питанням.
"По-перше, я вважаю, що головне питання в цьому конфлікті - це так звані чотири регіони: Донбас, Крим. Ви знаєте ці назви - Луганськ, і ще два інші. Це російськомовні регіони, там проводилися референдуми, на яких переважна більшість людей висловилася за те, щоб бути під владою Росії. На мій погляд, саме це є ключовим. що саме вона може офіційно поступитися, коли мова йде про відмову від територій. Але Росія де-факто контролює ці регіони.
Він також сказав, що Зеленський погодився здійснити вибори в Україні ще до підписання довгострокового миру. Також Зеленський та Єрмак, за словами спецпредставника, визнали, що вступ до НАТО Київ не отримає.
Перемовник Трампа також заявив, що "вірить" Путіну і вважає, що не збирається ні атакувати Європу, ні знову нападати на Україну. При цьому він підтвердив, що РФ має претензії на ті українські регіони, де Москва провела "референдуми" - даючи зрозуміти, що ними Росія, у разі визнання цих територій за нею, і обмежиться.
Інтерв'ю в цілому вийшло вкрай позитивним щодо Путіна. Уїткофф, наприклад, розповів, що Путін молився за Трампа, коли на того було скоєно замах, і подарував йому портрет чинного президента США, виконаний російським художником - чим Трамп був надзвичайно "зворушений".
Цікавий пасаж стосувався гарантій безпеки України. Заявив, що відмова Україні в НАТО "загальновизнана", Віткофф далі сказав таке:
"Було багато розмов про те, чи можуть вони, як і раніше, користуватися, цитую без лапок, так званим захистом за статтею 5, що забезпечує кожній країні НАТО безпеку. Чи зможе Україна певною мірою досягти цього від Сполучених Штатів або європейських країн, не будучи членом НАТО? Я думаю, що це питання відкрите для обговорення".
Нагадаємо, що вище Віткофф говорив про можливість визнання російськими захоплених РФ територій. І, не виключено, що ці два моменти – статус та гарантії Україні за 5-ою статтею від окремих країн Альянсу – перебувають між собою у взаємозв'язку. Якщо їх зіставити один з одним, то виходить наступна конструкція: США готові розглядати надання Україні гарантій безпеки, однак в обмін на те, що Київ визнає російський статус захоплених територій і через мирний договір з РФ зафіксує нові кордони як міжнародно визнані.
Повторимося – прямих таких заяв ні Трамп, ні Віткофф не робили. Це лише припущення. Але, з погляду американців, певна логіка у зв'язку цих двох питань є.
США навряд чи готові давати гарантії безпеки, що мають на увазі вступ у війну на боці держави, яка має не закриту територіальну суперечку з сусідньою країною, яка, до того ж, є найбільшою ядерною державою. Але якщо ця територіальна суперечка буде врегульована за взаємною згодою, то питання надання гарантій вже не виглядає абсолютно неможливим.
Щоправда, тут є дві проблеми.
Перша - українська влада вже багаторазово категорично заявляла, що офіційне визнання російського статусу захоплених територій для них абсолютно не прийнятне.
Друга - відкритим залишається питання, чи Росія підтримає ідею, щоб Україна отримала фактичні права члена НАТО, нехай навіть формально до Альянсу і не вступаючи.
Але якщо на чашу терезів буде покладено те, що кожна зі сторін, в обмін на поступки за цими моментами, отримає те, що вона вже давно вимагає, то якою буде реакція - невідомо. У будь-якому випадку, це питання компромісів та переговорів. Дуже важкі переговори з ризиком їх зриву будь-якої миті.
Низка ЗМІ на Заході інтерв'ю Віткоффа вже розкритикували. До цієї критики підключився голова комітету Ради із зовнішньої політики Олександр Мережко. Він заявив, що Віткофф може бути "посланником Путіна".
"Це просто ганебні, шокуючі заяви. Я не розумію, про що йдеться. Про невігластво, про некомпетентність, про непрофесіоналізм. Він ретранслює російську пропаганду. І в мене питання – хто він? Він посланець Трампа чи, можливо, посланник Путіна? Це просто ганьба і шок", - сказав він.
Далі Зеленський, не згадуючи прізвища Віткоффа, звинуватив команду Трампа у поширенні російських наративів.
"Я вважаю, що Росії вдалося вплинути на деяких людей у команді Білого дому за допомогою інформації. Їхній сигнал американцям полягав у тому, що українці не хочуть припиняти війну, і потрібно щось зробити, щоб змусити їх", - заявив президент в інтерв'ю Time.
Нагадаємо, раніше Зеленський вже говорив, що Трамп поширює "російські наративи", що в результаті закінчилося скандалом у Білому домі.
Віце-президент Венс заступився сьогодні за Віткоффа. "Стів Уіткофф - чудовий хлопець, який робить неймовірну роботу. Люди, які огризаються на нього, зляться, що він досягає успіху там, де вони зазнавали невдачі протягом 40 років. Виявляється, багато в дипломатії зводиться до простого вміння: не бути ідіотом", - написав Венс в Х.
Тим часом сьогодні вийшло інтерв'ю Зеленського журналу Time із показовою назвою, яке було винесено на обкладинку: "Кінець гри".
І сам Time і журналіст Саймон Шустер, який брав інтерв'ю у Зеленського, про президента України пишуть регулярно і по обкладинках журналу можна простежити еволюцію оцінок видання. У травні 2022 року Шустер опублікував захоплений текст про лідерство Зеленського. У листопаді 2023 року він опублікував статтю про те, що далеко не всі в оточенні Зеленського вже вірять у його обіцянки відвоювати українські території у межах 1991 року (стаття ця тоді викликала величезний резонанс).
А у нинішньому випуску Time Шустер пише, що від цих цілей змушений відмовитися вже й сам Зеленський, який погодився із запропонованим американцями повним припиненням вогню по лінії фронту, хоча це й суперечить раніше заявленій позиції президента України.
"Зеленський сказав Єрмаку (під час переговорів у Саудівській Аравії - Ред.) погодитися на припинення вогню без попередніх умов. У певному сенсі це був ще один великий відступ. Зеленський всю війну вимагав гарантій безпеки від американців та поступок від росіян. Тепер майже всі його вимоги були відхилені", - пише журнал.
Судячи з тексту розмови з Зеленським, тепер він бачить своїм головним завданням переконати Трампа в тому, що Путін "не такий сильний як здається", що йому не можна вірити і що якщо Москва отримає надто великі поступки, то президент США та його команда виглядатимуть слабкими.
Повертаючись до інтерв'ю Стіва Уїткоффа. Одні з ключових заяв стосувалися ядерної загрози.
"Ми не можемо дозволити цій країні (Україні – Ред.) втягнути нас у Третю світову війну. І це не моя позиція. Це позиція президента Трампа", - заявив Віткофф.
Насправді це ключова позиція, яка визначає ставлення США до війни в Україні зараз, і визначала ставлення і за Байдена. Просто за минулого президента Вашингтон не формулював її так відверто, як Віткофф.
Ми вже писали про те, як Білий дім чинив тиск на Київ, щоб дати російським військам піти з правого берега Дніпра у листопаді 2022 року, оскільки побоювалися застосування Росією ядерної зброї.
А вчора The Wall Street Journal опублікувала велику статтю про те, як з весни 2022 року радник Байдена з нацбезпеки Салліван вів негласні переговори з вищими російськими чиновниками - у тому числі з радником Путіна Юрієм Ушаковим і тодішнім секретарем Ради безпеки. країни та, головне, не допустити ядерного удару".
"Білий дім ніколи не підтверджував факт цих зустрічей, але, за свідченням джерел, вважав їх необхідністю - на тлі недвозначних заяв Москви про "всі доступні кошти". США свідомо зберігали ці канали, незважаючи на санкції та спроби міжнародної ізоляції Москви. Вони обрали обережність. Так, це обмежило.. Але дозволило утримати крихкий баланс - між рішучістю та стриманістю, між війною та війною, яку не пережити", - пише The Wall Street Journal.
Таким чином, російський арсенал ядерної зброї, навіть без її використання на полі бою, є фактором, за допомогою якого Москва керує ходом війни на свою користь, спонукаючи США впливати на українську владу, щоб "не дати втягнути Америку в Третю світову".
