Тривають дискусії навколо статті екс-главкому Залужного щодо нових тенденцій на полі бою.
Вчора багато хто її інтерпретував як те, що Залужний, за багатьма іншими військовими експертами, констатує глухий кут на фронті.
Однак якщо уважно її прочитати, то він якраз пише зворотне – на полі бою намітився вихід із глухого кута. Причому намітився на користь Росії завдяки дронам та новій тактиці ведення бойових дій.
Дрони, за його словами, "сформували вже більш ніж 20-кілометрову kill zone з високою ймовірністю поразки, де кожен тепловий слід, радіосигнал або зайвий рух спричиняють негайну реакцію, спрямовану на знищення".
"Недавня поразка цивільного транспорту на шляхах Слов'янськ - Ізюм і Слов'янськ - Барвінкове підтверджує, що зона точної поразки постійно розширюється. Зрозуміло, що це призводить не тільки до руйнування шляхів логістики, але і до поступового зникнення такого поняття, як тил, тому що його традиційне розміщення за бойовими порядками вже 4 вогневого контролю противника. В результаті оборона поступово трансформується з активного утримання позицій, що діють у взаємодії з іншими ешелонами і резервами і вогневими засобами, у виживання малих груп, на які постійно тиснуть як дистанційні засоби розвідки-ураження, так і засипання малими групами піхоти. – до фактичного нерозуміння реального визначення своїх позицій щодо кордонів оборони. Тож росіяни винайшли ще одне рішення щодо подолання позиційного глухого кута. Куп'янська", – пише екс-главком ЗСУ.
Безперервні атаки малих груп російської піхоти, хоч і призводять до великих втрат у живій силі, дозволяють РФ виявити розташування українських позицій, вогневих засобів, спостережних постів ЗСУ. Це "знищує їх і, зрештою, вимотує морально та фізично особовий склад на оборонних позиціях".
"Рано чи пізно, з урахуванням можливості за допомогою БпЛА перекривати нам логістику, це призводить до втрати нашими підрозділами позицій. А це веде, безсумнівно, до зміни конфігурації лінії зіткнення і створює загрозу підходу до інших позицій. на жаль, у наш бік", - констатує Залужний.
При цьому, на його думку, контратаки ЗСУ йдуть аналогічним способом (атаки малими групами піхоти), "внаслідок чого відбувається природне «прання» цих підрозділів без перспектив глибокого прориву".
"Найгірше - на нас чекає подальше ускладнення ситуації. Це можливо через розвиток технологій штучного інтелекту, що призведе до появи спочатку напів-, а згодом і повністю автономних ударних систем, які принесуть більш високий, якісно новий рівень загрози для людини на полі бою", - пише Залужний.
Таким чином, на думку Залужного, "позиційний глухий кут дійсно є, він має характерні ознаки, але спостерігається стійка тенденція до виходу з нього саме з боку Росії", яка послідовно займалася цим питанням з початку 2024 року, виробляючи необхідну тактику бою і розгортаючи під неї виробничу базу.
"Маючи достатньо людського ресурсу для "засипання" наших позицій та "інфільтрації", Росія продовжить фізично вимотувати наші війська, об'єднуючи штурми з нанесенням максимальних втрат".
У її стратегії «війни на виснаження» такі поразки свідомо допускаються: бойові дії покликані забезпечити рівень втрат, які стають неприйнятними для нас, і одночасно підтримувати постійну соціальну напругу, зокрема через посилення мобілізаційних заходів. Як наслідок, таке систематичне виснаження сил і засобів рано чи пізно обернеться повним «вигорянням» сил, що обороняються. Можливий шлях виходу з глухого кута саме на полі бою Росія також бачить у розчистці «ближнього неба», яке використовують БпЛА тактичного рівня», - вважає колишній головком ВСУ.
На його думку, для запобігання такому сценарію Україна має зі свого боку зробити технологічний прорив, для чого необхідна мобілізація всіх ресурсів.
Подібну оцінку ситуації дав і український військовий, експерт у галузі БПЛА Юрій Касьянов, коментуючи статтю Залужного.
"Якщо ми не візьмемося серйозно, на повну силу за ліквідацію технологічного відставання, і не знайдемо ефективної зброї проти ворожих дронів, не закриємо небо, наша нечисленна піхота просто вимре на окремих позиціях, які вона займає дрібними групами, - або тому, що всіх вб'ють дронами, або тому, що".
Інакше кажучи, в Україні наростає тривога щодо перспектив розвитку ситуації на полі бою. Розвитку не на користь ЗСУ.
Щоправда, тривогу цю висловлюють наразі не на рівні вищого військово-політичного керівництва. Зеленський та інші керівники просувають зовсім іншу тему - про те, що російська армія швидко виснажується, не може досягти жодних успіхів і ситуація для України на фронті поступово покращується.
Власне, це була головна теза, яку Київ транслює зараз Трампу (і, судячи з останніх заяв президента США, він цій тезі повірив).
Але, як бачимо, оцінка ситуації Залужна інша.
Наразі, втім, тенденції, про які пише екс-главком ЗСУ, виявляються лише на початковому етапі. Тактика інфільтрації малих груп росіян хоч і сприяє їхньому просуванню на окремих ділянках, проте поки що не призводить до обвалення фронту - резерви українських військ намагаються усунути ситуацію і не дають розвинути росіянам успіх.
Але якщо перевага РФ у дронах і в живій силі, про яку пише Залужний, продовжить збільшуватися, то певного моменту наслідки для української оборони можуть виявитися вкрай важкими.
Загалом і цілому сказане вище підтверджує те, про що писала вже неодноразово "Країна", - вихід з глухого кута на фронті може бути у разі технологічного прориву (і тривалого утримання лідерства) однієї зі сторін у плані кількісних і якісних показників використання дронів (як повітряних, так і сухопутних), нейтрал для керування боєм.
У такому разі це дасть такий самий ефект, як якби в ході Першої світової війни (яка стала класичним зразком глухого кута на фронті, через те, що кошти оборони тоді були більш досконалі, ніж засоби наступу), у однієї зі сторін раптом виявилися б танки і бомбардувальники-"літаючі фортеці" часів Другої світової.
