Покровськ втрачено на 80%, нові "ядерні" заяви Путіна як охоронця Джолі військкоми забрали. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1351 дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Ситуація у районі Покровська залишається критичною, пише Deep State. За інформацією паблика, армія РФ "продовжує своє накопичення у місті, де здійснюється її постійна фіксація".

Одночасно з цим, як пише DS, йде поступове поглинання міста, в якому росіяни "вже здійснюють контроль над місцевістю, облаштовують позиції, мають місця для накопичення та контролюють свою логістику для просочування до міста".

"Противник намагається також взяти під контроль місцевість між Покровськом і Гришиним, з одночасними спробами дістатися до останнього. У цій місцевості активно продовжуються фізичні зачистки спеціальними групами, адже це ключова ділянка логістики в Покровську. Однак це все не вирішує головної проблеми - блокування противника на південних околицях, щоб зробити неможливе. там вже облаштовують позиції та беруть під контроль місцевість, цю можливість по суті втрачено", - пише паблік.

"Ситуація залишається критичною. І якщо в контексті Покровська ми говоримо про поглинання міста, то Мирноград просто відрізається від "зовнішнього" світу і його втрата буде найприкрішою серед усіх великих міст, адже його візьмуть, навіть нормально не закріпившись там", – додає Deep State.

Український боєць із позивним "Мучною" пише, що суть російської стратегії в Покровську - "заманити" підрозділи ЗСУ у бік Мирнограда.

"Тим самим вони видавлюють нас з цих висоток і південніше Мирнограда, щоб звузити фронт і замкнути в кільце, де маневр і евакуація будуть неможливі. Коли підрозділи виявляться в серці Мирнограда, противник отримає можливість блокувати виходи і посилити тиск, метою можуть стати масові здачі в полон, якщо не гірше. буде", - написав військовий.

Німецька газета Bild із посиланням на українських військових пише про високу ймовірність оточення Покровська.

Один із військовослужбовців заявив, що ситуація стала вкрай складною, і неясно, наскільки можна запобігти оточенню і чи можливе взагалі відведення військ. Інший солдат заявив, що деякі підрозділи вже майже оточені.

"Ситуація вкрай важка. Ми втратили 80% міста. Ми все ще боремося за 20%, але й там ми програємо. Хлопці у Мирнограді та на південь перебувають у ще гіршому становищі; вони практично оточені", - каже солдат.

Це підтвердив і український солдат у Мирнограді.

"Навіть якби ми отримали наказ відступати, ми б, мабуть, не пережили його. Мабуть, ніхто з нас не дістанеться до Родинського живим. Краще залишатися на місці і дозволити себе звільнити чи схопити зрештою", - заявив боєць.

Інший офіцер каже, що контрнаступи були "надто незначними і надто запізнілими". "Їм слід зробити це місяць тому, коли перші росіяни увійшли до міста. Тепер це марно і лише позбавляє нас людей", - сказав офіцер.

Український дипломат, який дав коментар, проводить паралелі з обороною Бахмута. "Ситуація схожа. Ми героїчно захищаємось, заявляємо, що Росія перебуває в гіршому становищі, ніж вона сама заявляє, – а потім відступаємо. Ви завжди бачите, як розвідувальні підрозділи розгортаються для захисту міста, коли бій наближається до кінця", - сказав дипломат.

"Одночасно обговорюється і відповідальність президента Володимира Зеленського, якого вкотре звинувачують у тому, що він не забезпечив відведення українських військ, яке мало відбутися вже давно", - йдеться у статті.

Прихильники Зеленського кажуть, що утримання Покровська, незважаючи на втрати, є важливим, зокрема, щоб не втратити репутацію на міжнародному рівні, особливо перед Трампом. В Україні ходять чутки, що Зеленський зараз особливо намагається не здатися Трампу слабким у військовому плані, щоб той не віддалився від України. Втрата Покровська та Мирнограда може мати негативно-символічні наслідки щодо підтримки з боку Вашингтона.

Водночас, в українському Генштабі не визнають критичності ситуації. Вчора в ДШУ заявили, що станом на сьогоднішній день у Покровсько-Мирноградській агломерації немає оточення чи блокування міст російськими військами.

Експерт із дронів "Флеш" вважає, що влада вирішила утримувати Покровськ до останнього.

"Прийнято військово-політичне рішення утримувати Покровсько-Мирноградську конгломерацію максимально можливий час. Для цього будуть залучатися всі можливі резерви. З військової точки зору утримання Покровська важливе, оскільки за ним для російських дронів відкривається практично рівна територія вглиб Дніпропетровської області. необхідність рятувати людей, це буде вчасно", - пише Сергій Бескрестнов.

Тим часом і російська, і українська армії просунулися на Добропільському виступі.

Армія РФ у свою чергу просунулась у Дніпропетровській області на південь від Покровського.

Росіяни зайняли нові позиції і на кордоні Харківської області, поєднавши свій плацдарм у Меловому із основними захопленими територіями.

До обстрілу. РФ атакувала вночі енергетичні об'єкти у Донецькій, Сумській та Чернігівській областях. Після цього в Україні знову запровадили графіки відключень по всіх регіонах країни.

Також, зважаючи на все, вночі були вражені дронами об'єкти російської енергетики - велика підстанція у Володимирі та Орловська ТЕЦ. Масштаб наслідків, утім, невідомий.

Випробування США ракети та відповідь РФ

США повідомили, що провели випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman III без бойового заряду.

"Це випробування дозволило оцінити поточну надійність, боєздатність і точність системи МБР. Команда льотчиків, яка використовує бортову систему управління запуском з борту літака E-6B Mercury ВМС США, ініціювала запуск, перевіривши ефективність і постійну доступність ALCS, резервної системи управління і контролю для сил МБР", - сказав він.

Нагадаємо, нещодавно РФ проводила випробування своїх міжконтинентальних балістичних ракет. Після цього Трамп розпорядився провести перші за 30 років ядерні випробування. При цьому те, що сталося сьогодні (запуск ракет), не є ядерними випробуваннями. Ядерні випробування – це вибух ядерного заряду.

Саме це обіцяв Трамп, але поки що не зробив.

Проте в Росії на цю обіцянку вже відреагували. Путін зібрав Раду безпеки, щоб обговорити питання ядерних випробувань. На нараді міністр оборони РФ Білоусов запропонував розпочати підготовку до випробування ядерної зброї на архіпелазі Нова Земля.

Він стверджує, що США мають намір розмістити в Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні ракети, підлітковий час яких від Німеччини до Центральної Росії становитиме 6-7 хвилин. Також він заявив, що США у жовтні провели навчання з відпрацюванням превентивного ракетно-ядерного удару по Росії.

"Програма США "Золотий купол" передбачає як перехоплення, так і достартову поразку ракет Росії та Китаю", - додав Білоусов, коментуючи програму, яку хоче реалізувати Трамп. Міністр оборони РФ заявив, що розпочати підготовку до випробувань доцільно "негайно".

Генштаб РФ також висловив схвалення ядерним випробуванням. "Якщо ми зараз не вживемо заходів, то буде втрачено час із сучасного реагування на дії США", - заявив голова генштабу Валерій Герасимов.

У свою чергу, глава Служби зовнішньої розвідки РФ Наришкін сказав, що США ухилилися від предметної реакції на запит Росії за заявами Трампа про ядерні випробування.

Путін після цього доручив російським відомствам та спецслужбам внести пропозиції щодо можливості підготовки до випробувань ядерної зброї. Але дав зрозуміти, що вони можливі лише у випадку, якщо аналогічні випробування проведуть США. Пізніше Пєсков уточнив, що Путін не віддавав розпоряджень розпочинати випробування, а лише вивчити їх доцільність.

Тим не менш, зрозуміло, що сьогоднішнє засідання Ради безпеки РФ і заяви, що прозвучали на ньому, не були випадковими. Після оголошення Трампа про намір провести ядерні випробування та сьогоднішній запуск міжконтинентальної ракети, Кремль показує, що також готовий зіграти на підвищення ставок.

Тобто Москва продовжує свою колишню тактику - показуючи США, що вона готова йти на крайні заходи, якщо Вашингтон переступить певні червоні лінії. Тобто дає зрозуміти Білому дому небезпечно глибше втягуватися у війну в Україні та посилювати тиск на РФ.

Як за рік після перемоги Трампа змінилися США та світ

Рік тому Трамп здобув перемогу на виборах президента США. Річниця цього тріумфу була відзначена далеко не тріумфальними для Трампа знаками.

Республіканці програли місцеві вибори в ряді штатів, а тривалість шатдауну (зупинка роботи уряду через незатверджений бюджет) досягла рекордних в історії США 36 днів.

Не можна назвати тріумфальними та досягнення Трампа. Розпочата ним торгова війна з усім світом у вигляді збільшення мит на ввезення товарів у США хоч і призвела до певного збільшення надходжень до бюджету, але базові економічні проблеми Америки поки що не вирішила – виробництво стагнує, держборг зростає.

Поки невідомі точні параметри та наслідки угоди між США та Китаєм – на які поступки сторони пішли одна одній. Але, з урахуванням останніх заяв Пекіна, ці домовленості мають тимчасовий характер – на один рік.

Трамп записує собі у заслуги поліпшення ситуації з міграцією та злочинністю. Але заходи, якими це досягається (введення військ у міста, облави) викликають у багатьох американців відторгнення. Так само як і політика зниження соціальних зобов'язань держави, що призводить до зростання популярності лівих.

При цьому, безумовно, Трамп, на відміну свого першого терміну, зміг серйозно посилити свій вплив усередині держапарату, а також зробив радикальні дії з ослаблення фінансової та організаційної бази Демпартії (зокрема – ліквідація USAID). Це призвело до того, що опір його політиці всередині держсистеми значно слабший, ніж за часів першого терміну. Великий бізнес, у тому числі й той, що раніше був опорою демократів, вишиковується в чергу до президента, щоб засвідчити свою лояльність.

Однак, як показали місцеві вибори, це не призводить до збільшення електоральної підтримки республіканців, а навпаки – є одним із факторів радикалізації його супротивників, які розчаровуються помірною частиною демократів. Що видно за підсумками виборів мера Нью-Йорка, на яких переміг лівий демократ Мамдані (про що ми детальніше розповімо нижче).

Ці тенденції можуть призвести до різкого посилення розколу всередині американського суспільства до початку повномасштабного внутрішнього конфлікту.

У зовнішній політиці також усе непросто.

Хоч президент США і заявляє, що зупинив 8 воєн, але насправді можна говорити про його заслугу лише в одному конфлікті – по сектору Газа. Там справді встановилося перемир'я і було звільнено заручників, проте поки що рано говорити, що світ туди повернувся надовго. Ситуація залишається вибухонебезпечною.

По Україні немає реальних успіхів, як і щодо відновлення відносин з Росією, щоб "відірвати" її від Китаю. Трамп зміг змусити Зеленського, під загрозою припинення військової допомоги, погодиться на припинення вогню по лінії фронту, однак Путін виставив свої умови припинення вогню, виконувати які відмовилася українська влада. При цьому, на відміну від ситуації з Києвом, швидких важелів тиску на Москву США немає. Посилення санкцій та інше можуть лише через якийсь час дати ефект і то не факт. А деякі з можливих заходів (наприклад – передача "Томагавків") можуть призвести до ескалації у відносинах США та Росії.

За таких умов, як ми вже писали, перед президентом США стоїть вибір із кількох варіантів.

Перший – все ж таки посилити тиск на Москву, збільшити підтримку Києва та вводити нові санкції проти РФ та її торгових партнерів. Тобто - фактично повернутися до політики Байдена, чого Трампу, очевидно, не дуже хотілося б, як і створювати загрозу прямого конфлікту з РФ. Хоча, певні кроки (хоча поки що й не найрадикальніші) у цьому напрямі Вашингтон уже робить – запровадження санкцій проти "Роснафти" та "Лукойлу" тому приклад.

Другий - тиснути на Зеленського, щоб той виконав умови Путіна (виведення військ із Донецької області тощо). Однак цьому чинить опір не лише українська влада, а й європейці, а також частина республіканців.

Третій – ні на кого не тиснути, нічого не робити, зброю якщо й давати Україні, то лише за гроші. Це варіант, яким де-факто зараз уже йде Трамп. Однак він швидкого світу не обіцяє і, до того ж, на Білий дім чиниться постійний тиск з боку Києва, європейців та республіканських "яструбів", щоб Вашингтон повернув на перший шлях.

Трамп поки не вибрав жоден з варіантів, пробуючи "на дотик" кожен із них.

Втім, Україна лише окремий випадок того глобального роздоріжжя, перед яким зараз стоїть Трамп і його вибір шляху руху може кардинально змінити і геополітичну ситуацію у світі, і становище у Штатах і долю особисто Трампа.

Трамп переміг на виборах під гаслом "при мені нових війн не буде, а ті, що вже йдуть я закінчу", а також "я не дозволю втягнути США у війну" (маючи на увазі, що "Байден намагається втягнути Америку у війну з Росією, що загрожує Третьій світовій").

Ці заяви мали свою логіку – війни (навіть чужі, але в яких опосередковано бере участь Америка) коштують дорого. Для переобтяженої боргами американської економіки це вкрай небезпечно. А тому краще менше витрачати гроші на війни, а досягати шуканого результату за рахунок економічних заходів (мита та інше).

На це також накладалося те, що основний "трампістський" виборець виступає категорично проти участі США у війнах, вимагаючи зосередитись на внутрішніх проблемах.

Однак у Республіканській партії завжди було сильно крило, пов'язане зі збройовим та нафтогазовим лобі. Воно виступає за жорсткіші на світовій арені. Її ідеологами були так звані "неоконсерватори", які керували американською зовнішньою політикою за часів Джорджа Буша-молодшого, але потім були усунені від ухвалення рішень і навіть у самій Республіканській партії опинилися в опозиції до Трампа. Після перемоги останнього рік тому, здавалося, що їхня зірка остаточно закотилася. Однак, схоже, зараз вони намагаються взяти реванш і звернути Трампа у свою віру, спонукавши його до застосування військової сили, обіцяючи президентові славу та легкі перемоги.

Тим більше, що це збігається з позицією частини команди Трампа, яка просуває відмову від прихильності до "миропорядку заснованого на правилах", яку декларували до 2024 року США, і перехід до принципу "робимо, що хочемо, не звертаємо увагу на міжнародні норми та принципи непорушності кордонів". Цю позицію було ще на початку року викладено Марком Рубіо. Вона полягала в тому, що зберігати вірність "світопорядку, заснованому на правилах", не на користь США. І також не на користь США далі проводити політику глобалізації (ми цю мову докладно розбирали тут).

Логіка в тому, що Америка, як найпотужніша у світі держава, може діяти як хоче, тому що їй ніхто не може завадити – ніхто не загрожуватиме їй війною чи вводитиме санкції. І тому створені після Другої світової війни міжнародні правила США лише на шкоду, оскільки обмежують реалізацію їх мощи. Так само як і процеси глобалізації, що призвели до прискореного зростання незахідних економік та падіння конкурентоспроможності США. А тому Америка зацікавлена у припиненні вільної світової торгівлі та у переході до політики нав'язування нерівноправних торгових договорів партнерам або навіть у застосуванні військової сили, якщо це необхідно для доступу до ресурсів, наприклад Венесуели, Нігерії чи Гренландії.

І Трамп вже по суті рухається цим шляхом. Без жодної санкції ООН він бомбардує Іран, Венесуелу та Колумбію, загрожує анексією Гренландії та інтервенцією до Нігерії.

По суті, Трамп фактично почав руйнувати "світопорядок заснований на правилах", з позицій якого, зокрема, Захід засуджував вторгнення Росії в Україну. Тепер же, на тлі того, що роблять США це вторгнення, вже навіть і не виглядає як "виключення з норми". І тому мотивація подальшої підтримки Києва якось непомітно, але системно, змістилася від "захисту міжнародних норм та ліберальних цінностей" до "цінностей" столітньої давності - доступ до ресурсів ("сировинна угода", нав'язана Україні) і боротьба за ринки збуту (спроба витіснити російські нафту і близькосхідні енергоносії).

І це, мабуть, головна глобальна зміна протягом першого року після перемоги Трампа на виборах. Однак до миротворчої діяльності воно не має жодного стосунку. Навпаки – від такого розвороту один крок до вступу США до нових війн.

І Трампа цей крок активно підштовхує значна частина Республіканської партії. Наприклад – атакувати Венесуелу чи поміняти владу на Кубі.

Але Трамп вагається. Війна йому цікава як швидка операція, після якої настане "блискуча перемога". Якщо вона затягнеться, це стане катастрофою для президента США: різко посилить економічні проблеми, загострить внутрішні суперечності в країні, обрушить до нуля рейтинг самого Трампа, політично його знищивши. Тим більше, що запиту в американському суспільстві на активну експансіоністсько-імперську політику немає серед виборців-демократів, ні серед виборців-республіканців.

А якщо ж говорити про глибше залучення США до війни в Україні – то тут уже є ризик початку ядерного конфлікту з РФ. Або як мінімум посилення альянсу Росії з Китаєм та іншими країнами незахідного світу на антиамериканській основі.

Тому, незважаючи на жорстку риторику, Трамп поки що утримується від різких кроків.

Проте ситуація балансує на межі. І в який бік хитнеться за підсумком маятник американської політики - у бік глобальних домовленостей про новий світопорядок, або у бік воєн, і стане головним питанням другого року другого терміну Трампа.

Чинник Мамдані. Загроза для Трампа

Сьогодні на політичному небосхилі США зійшла нова зірка. Посаду мера найбільшого міста США - Нью-Йорка - виграв 34-річний Зохран Мамдані. Він стане першим в історії Нью-Йорка мером-мусульманіном і мером, який народився в Африці.

Мамдані походить з індійської сім'ї та отримав громадянство США лише у 2018 році. Раніше він жив із батьками до ПАР, звідки родина переїхала до Нью-Йорка. За освітою він адвокат, і в Нью-Йорку займався захистом боржників по іпотеці від виселення. Саме з цього розпочинався його шлях у політику.

Мамдані читав реп на соціальну тематику і записав кілька треків - наприклад, як бути мусульманином у Нью-Йорку. Його конкуренти ще в передвиборчий період заявляли, що релігійні погляди Мамдані "надто екстремальні для мешканців Нью-Йорка". Але, бачимо, перемозі мусульманина-демократа це не завадило.

Під час виборчої кампанії Мамдані яскраво виявлявся у соцмережах: у TikTok він звертався до "кольорових" виборців, виступаючи іспанською, бенгальською та іншими мовами.

У цьому контексті Мамдані активно критикував антимігрантську політику Трампа – і незадовго до голосування президент США пригрозив йому арештом, якщо той після перемоги на виборах заважатиме видворенню мігрантів.

Але найактивніше Мамдані апелював до найбідніших верств населення. Обіцяючи "заморозити" орендну плату, він навіть демостративно стрибнув у холодний океан. Також у його передвиборчій програмі значився безкоштовний проїзд у міських автобусах, підвищення погодинної мінімалки до 30 доларів, доступні дитсадки та відкриття п'яти державних магазинів зі зниженими цінами на продукти для незаможних.

Щодо зовнішньої політики, то кандидат звинувачував Ізраїль в "апартеїді та геноциді" в секторі Газа. Він також закликав розрив фінансових зв'язків США з Ізраїлем. За його словами, Ізраїль веде "війну на спустошення": "Вона жорстока, вона безмежна, це злочинне вбивство мирних жителів".

Після перемоги на виборах Зохран Мамдані заявив, що Нью-Йорк залишиться "містом іммігрантів".

"Нью-Йорк - місто іммігрантів, місто, яке побудували іммігранти, яким рухали іммігранти, і починаючи з сьогоднішнього вечора він очолюватиметься іммігрантом", - сказав майбутній мер.

"Тут, у Нью-Йорку, ми віримо в те, щоб захищати тих, кого ми любимо - будь то іммігрант, член транс-спільноти, одна з багатьох чорношкірих жінок, які були звільнені федеральною адміністрацією, або самотня мама, все ще чекає, поки знизяться ціни в магазині... або хтось ще, - до кого.

Мамдані вже заявив, що готовий "зупинити Трампа".

Справді, після перемоги Мамдані багато в американській політиці може змінитися.

Ми вже писали, що результат "битви за Нью-Йорк" є визначальним для Демпартії, яка шукає нових лідерів на тлі відсутності яскравих персоналій у демократів. І зліт "несистемного" Мамдані може призвести його до провідних позицій у Демпартії США, яка за останні роки і так значно полевіла.

Це, до речі, вже турбує багатьох представників демократичного істеблішменту, які вважають, що якщо Мамдані та інші представники "лівого" крила Демпартії стануть її новими лідерами, це відверне від партії багатьох поміркованих виборців і посилить позиції республіканців.

Втім, тут багато залежатиме від розвитку ситуації у самих США. Якщо Трампу не вдасться впоратися з економічними та соціальними проблемами, і якщо він втягне Америку в нову війну (до чого Білий Дім активно підштовхує частину республіканців), то лівий крен в американському суспільстві може посилитися.

І перемога такого кандидата як Мамдані під гаслами "допоможемо кожному, не залишимо нужденних у біді, зупинимо мілітаризацію, гроші на допомогу людям, а не на гармати" не здаватиметься зовсім фантастичною.

Втім, може бути й інший сценарій – поглиблення протистояння в американському суспільстві, коли на вибори від демократів піде Мамдані, а від республіканців – радикально правий кандидат. І тоді вибори можуть дати старт початку дуже жорсткого внутрішнього конфлікту США.

Анжеліна Джолі у ТЦК

Американська актриса Анджеліна Джолі сьогодні приїхала до Херсона. Але дорогою з нею стався несподіваний інцидент за участю військкомів.

Дорогою до Херсона її охоронця мобілізували, повідомляють одеські паблики. Два джипи зупинили на блокпості при в'їзді до Південноукраїнська. ТЦК заявили, що чоловік має проблеми з документами. Він сказав, що щастить "важливу людину".

Його не послухали та забрали до ТЦК. Але туди ж поїхала Джолі та особисто зайшла до військкомату, щоб попросити його відпустити. Цей момент потрапив на відео.

Сухопутні війська у коментарі ТСН заявили, що Анджеліна Джолі заїхала в миколаївський ТЦК, щоб попроситися до туалету. Її охоронець, як стверджується, офіцер запасу, чию особу встановили та відпустили.

Водночас, відомий український військовий паблік «Миколавський Ванек» висміяв цю версію.

«Що саме робила Джолі у ТЦК мені невідомо – версію ТЦК, що я почув (а ви вже прочитали про туалети) публікувати не буду. Якщо ця їхня версія буде (вже) опублікована - то можете пакувати валізи на вихід з посад, тому що в це марення божевільного ніхто не повірить», - пише «Ванек».

При цьому, за його даними, чоловік все ще перебуває у військкоматі та проходить медкомісію.

Те, що сталося, широко обговорювалося в українських соцмережах. Коментатори кажуть, що завдяки діям ТЦК візит Джолі ризикує перетворитися по суті на антирекламу країни, "засвітивши" жорсткі дії ТЦК на міжнародному рівні.

Також з'явилися створені ІІ меми, на яких у ролі затриманого військкомами охоронця Джолі виступає її колишній чоловік, відомий актор Бред Пітт.