По кому дзвонить Міндіч? Які наслідки для Зеленського матиме справа НАБУ про розкрадання в енергетиці
Сьогоднішні обшуки НАБУ у близького соратника Володимира Зеленського Тимура Міндіча у рамках справи про масштабну корупцію в енергосфері є вкрай тривожним дзвінком для самого президента, показуючи, що снаряди лягають дедалі ближче.
І хоча Міндіч встиг виїхати з країни, в Україні залишилися інші фігуранти справи: керівники "Енергоатому", екс-міністр енергетики, а нині міністр юстиції Герман Галущенко, а також різні дивлячі, чиї голоси чути вже надруковані НАБУ записи з прослуховуючих пристроїв. При певному розвитку подій вони можуть почати свідчення.
Плюс до цього НАБУ заявило про зібрані 1000 годин аудіозаписів у цій справі, що знову активізувало обговорення інформації про "плівки Міндіча", одним із фігурантів яких, за поширеною версією, є сам Зеленський (докладніше справу Міндіча та його значення ми вже детально аналізували ).
Події, що відбуваються, показують, що внутрішньополітичне протистояння в Україні загострюється і переходить на принципово новий рівень.
Як ми вже неодноразово писали, навесні в Україні з'явилася ситуативна "антизеленська" коаліція у складі структур, раніше пов'язаних з Демократичною партією США, включаючи керівництво та ключових співробітників НАБУ та САП, грантові організації, близьких до останніх діячів на кшталт власника "Української правди" Томаша Фіаля, а також Кличка та інших. Всі вони опинилися без участі після приходу до влади в США Дональда Трампа, який відразу почав демонтувати всю побудовану Демпартією США інфраструктуру впливу, включаючи USAID. А оскільки пов'язані з демократами структури залишалися останніми в Україні, хто ще не був повністю поставлений під свій контроль Банковій, їх зачистка з боку Зеленського була справою часу.
Ходили затяті чутки про підготовку посадки до в'язниці Порошенка та введення санкцій РНБО проти Фіали. Тому "коаліція" зіграла на випередження, завдавши на початку літа чутливих ударів по Зеленському: НАБУ та САП активізували розслідування проти найближчого оточення Зеленського, тобто Міндіча та тодішнього віце-прем'єра Олексія Чернишова.
У відповідь Зеленський різко прискорив процес зачистки. Було вручено підозру одному з найвідоміших учасників "коаліції", засновнику Центру боротьби з корупцією Віталію Шабуніну, який живе на західні гранти, а пізніше Верховна Рада проголосувала за законопроекти про позбавлення повноважень НАБУ та САП.
Банкова розраховувала, що Трамп не захищатиме колишню клієнтеллу Демпартії, а Європа як завжди у всьому підтримає Зеленського чи просто промовчить.
Але розрахунок справдився наполовину. Трамп та його адміністрація справді не сказали жодного слова, а от реакція Європи виявилася несподівано жорсткою. Європейці, на чиї плечі тепер лягла левова частка витрат на фінансування України, у жорсткій формі зажадали від Зеленського повернути повноваження НАБУ та САП. Паралельно у західних ЗМІ (особливо у британських) розгорнулася кампанія дискредитації Зеленського та Андрія Єрмака, а в Україні розпочався "картонний Майдан".
Зеленський, який явно не очікував такої реакції, здав назад, і Рада скасувала прийняті закони. За внутрішньополітичними позиціями президента було завдано дуже сильного удару.
Крім того, літні події зафіксували найважливішу зміну: структури, створені свого часу Демпартією США для контролю за українською елітою, наприклад, НАБУ і САП, і ті, що залишилися безхазяйними після поразки демократів на виборах у США, перейшли під заступництво європейців, які демонструють чітке прагнення використовувати їх і далі.
Це показала і нещодавня доповідь Єврокомісії щодо виконання Києвом умов для вступу до ЄС. У ньому окремо висунуто вимоги не лише припинити тиск на НАБУ та САП, а й фактично вивести з-під контролю Банкової інші силові структури, провівши конкурси на посади їхніх керівників із вирішальним голосом міжнародних експертів.
Зеленський, якого реалізація цієї програми перетворила б на британську королеву місцевого розливу, природно від таких перспектив виявився не в захваті. І ще з кінця літа Банкова почала готувати контрудар щодо НАБУ, САП та "антизеленської коаліції" загалом.
Ключовим елементом удару стали свідчення повернутого загадковим чином в Україну з Дубая нардепа Федора Христенка. СБУ звинувачує його в роботі на російські спецслужби, зокрема щодо впливу на антикорупційні органи, з ключовими співробітниками яких Христенко був знайомий.
Як ми писали, мета Офісу президента – отримати від нардепа свідчення проти керівників та детективів НАБУ та САП про те, що вони своє розслідування проти оточення Зеленського здійснювали на замовлення Москви. При цьому мало хто сумнівався, що Христенко, опинившись в українській в'язниці, дасть будь-які свідчення, які від нього вимагатимуть.
На цьому тлі поповзли чутки, що влада вже готується оголосити підозри голові САП Олександру Клименку. Зокрема про них заявляв говорив згаданий вище Шабунін.
Але час минав, а контрудара не було. Це було пов'язано з побоюваннями Банкової нарватися на нову жорстку реакцію Європи, яка підкріплювалася цілою серією негативних публікацій у західних ЗМІ. І тут спрацював принцип "не забиваєш ти – забивають тобі".
"Антизеленська коаліція" перейшла у свій контрнаступ. Спочатку з'явилася серія публікацій (у тому числі у ЗМІ Фіали) проти Міндіча, Чернишова та Зеленського, а сьогодні пройшли обшуки у Міндіча та з'явилася новина про кримінальну справу, пов'язану з корупцією в енергетичній сфері. Зважаючи на все, це ще не кінець історії.
НАБУ заявляє про 1000 годин записів прослуховування у цій справі. Не виключено, серед них є й ті самі "плівки Міндіча" із голосом Зеленського.
У такій ситуації президент має два варіанти дій.
Перший: завдати контрудару по НАБУ, САП і "коаліції", що вже давно готується, показавши, що він все ще контролює ситуацію в країні.
Другий: не робити нічого. У такому разі для політичного класу це буде сигналом того, що Зеленський втрачає вплив і не може гарантувати безпеку навіть своїм найближчим соратникам, що загрожує викликати відцентрові тенденції у всій вертикалі влади, а також усередині фракції "Слуги народу" та у парламенті.
У результаті Банкова може втратити контроль над більшістю у Раді. Також це може підштовхнути НАБУ та САП до подальших дій проти оточення президента, наприклад, проти Єрмака та Юлії Свириденко.
Мета "антизеленської коаліції" - вивести з-під контролю Зеленського парламент і Кабмін, спонукати його сформувати так званий уряд національної єдності або замінити Свириденка як прем'єра на цифрового міністра Михайла Федорова, більш лояльного до "коаліції".
Наприкінці цього шляху – практично позбавлення Зеленського справжньої влади чи його відставка, якщо не захоче виконувати роль местоблюстителя.
І сьогоднішні події довкола справи Міндіча стали значним кроком у реалізації цих планів. Але важливо, як далі діятиме Зеленський і чи готовий він до контрудара.
