Що і чому відбувається у Куп'янську, де наступає українська армія
Куп'янськ Харківської області фактично повністю перейшов під контроль ЗСУ чи стоїть на межі цього.
Таку інформацію вчора публікували російські військові телеграм-канали, які раніше активно підтримували Євгена Пригожина та вели кампанію проти командування армії РФ. Тим самим вони фактично підтвердили нещодавню заяву головного комітету ЗСУ Олександра Сирського про те, що вже 90% міста контролюється українською армією.
Ці Z-канали звинуватили у ситуації командирів, які робили доповіді про взяття міста, які не відповідали дійсності, через що з-під Куп'янська були виведені резерви, чим і скористалися ЗСУ, розпочавши контрнаступ на цій ділянці.
Інші російські військові канали заперечують втрату міста, заявляючи, що його значну частину контролює РФ, але підтверджують, що українська армія контратакує та йдуть важкі бої.
При цьому в будь-якому разі констатувати можна, що на згаданому напрямі веде наступ українська армія і має просування в місті.
Як це майже постійно буває в останні два роки, наступ ЗСУ на одному напрямку (для чого перекидаються додаткові сили) призводить до просідання інших напрямів фронту.
Так, нещодавно було втрачено Сіверськ, росіяни просуваються в Запорізькій та Дніпропетровській областях, українській армії не вдалося розтиснути кліщі навколо Покровська та Мирнограда, що призвело до значного погіршення ситуації для ЗСУ на цій ділянці фронту.
У зв'язку з цим навіть виникла конспірологічна теорія про те, що Кремль заявив про захоплення Куп'янська не тому, що його оманило командування на місцях, а в розрахунку відтягнути на далеко не найголовніший напрямок українські резерви, щоб прискорити російський наступ на інших, більш важливих ділянках.
Втім, хоч би як там було, очевидно, що медійний ефект від того, що відбувається в Куп'янську, великий. Причому його посилюють не лише українські джерела, а й, як бачимо, певна сітка російських телеграм-каналів. І така синхронізація відбувається вже не вперше. Пік розгону паніки Пригожиним та близьким до нього ЗМІ припав на період напередодні і одразу після початку контрнаступу ЗСУ, а потім переріс у невдалий заколот.
Незабаром після заколоту та ж сітка російських телеграм-каналів розганяла панічні настрої з приводу ситуації навколо нещодавно захопленого ПВК "Вагнер" Бахмута, де також наступали українські війська. Основна їхня теза була наступною: зараз втратимо все те, що завоював Пригожин.
Згодом виникло багато питань. Наприклад, на що розраховувало українське командування, починаючи контрнаступ у 2023 році, причому одразу за двома напрямками - південь та Бахмут, - розпорошуючи сили, що потім, за оцінкою військових експертів, привело весь задум до провалу.
Можливу відповідь на нього ми вже давали : у Києві ще з весни 2023 знали про наміри Пригожина підняти заколот і розраховували на те, що він призведе до смути в РФ. Тому координували дії на полі бою так, щоб сприяти цим процесам, у тому числі шляхом атаки Російського добровольчого корпусу наприкінці травня 2023 року в Білгородській області, яка мала здебільшого медійний ефект і використовувалася Пригожиним та близькими до нього телеграм-каналами для підготовки ґрунту до заколоту.
Тоді цей розрахунок не спрацював і остаточно пішов порохом після загибелі Пригожина та Дмитра Уткіна в авіакатастрофі.
Проте раніше орієнтована нею сітка телеграм-каналів продовжила своє існування і роботу приблизно у тому напрямі, жорстко висловлюючись про командування армії Росії. Тобто деякі сили фактично вивели цю сітку з-під дії статті Кримінального кодексу РФ про дискредитацію армії, що показувало: "центр управління польотом" як і раніше працює.
Далі була дуже дивна історія з операцією у Кринках. Ніхто досі так і не пояснив, у чому був військовий сенс створення та утримання невеликого плацдарму ЗСУ на лівому березі Дніпра, що спричинило великі втрати серед українських бійців. Як ми вже тоді писали, можливо, тоді був розрахунок на те, що це вплине на певні процеси всередині РФ. І частково він виправдався: все та ж сітка Z-каналів розпочала черговий розгін паніки, що призвело до відставки тодішнього командувача угрупуванням "Дніпро" генерала Олега Макаревича та заміни його на генерала Михайла Теплинського, якого називали одним із лідерів внутрішньоармійської опозиції до голови російського Генштабу Валерія Герасимова.
Однак тоді це не призвело до якихось серйозних наслідків для ситуації усередині командування армії РФ. А невдовзі й операція у Кринках була фактично згорнута, а плацдарм на лівому березі зайнятий росіянам.
Потім була курська операція, військовий сенс якої теж залишається вкрай спірним, оскільки вона призвела до виснаження резервів ЗСУ та прискорення просування РФ на Донбасі. Але політичний сенс був значно очевидніший: розгойдати ситуацію всередині РФ, а особливо всередині армії. І все та ж сітка російських телеграм-каналів теж почала піднімати дев'ятий вал паніки проти військового командування. Втім, розрахунок і тоді не спрацював.
І ось тепер Куп'янськ. Інформаційна напруга навколо нього в Z-каналах виявилася ще з кінця літа, коли командування звинувачували у цілій серії гріхів. Потім воно дещо вщухло після того, як РФ оголосила про взяття міста. Але тепер, з початком контрнаступу ЗСУ, помітно знову. Можливо, це було однією з цілей Києва - тому саме на куп'янському напрямку були сконцентровані сили для наступу.
У результаті можна констатувати таке. Усередині РФ існує група осіб (і це явно не тільки блогери), яка ставить завдання зміну командування російської армії, включаючи Герасимова, і використовує для цього будь-які проблеми, що виникають на фронті. З якою метою і з яких причин можуть бути різні версії. Але можна зазначити, що багато дій та рішень української влади справляють враження спроби підігравати цим процесам. Ймовірно, Київ ставить на те, що зміна командування ЗС РФ призведе до дестабілізації управління російської армії в ході важкої війни.
Втім, досі такі спроби не мали успіху. Але це не означає, що вони не робитимуться знову, у тому числі з використанням ситуації у Куп'янську.
