Богуцький назвав територію України "Малопольщею". Фото: із відкритих джерел

Представник канцелярії польського президента Кароля Навроцького Збігнєв Богуцький назвав західноукраїнські області "Малопольщею".

Про це він заявив у ході дискусії навколо ухваленого в Україні закону про Національний пантеон.

За словами польського чиновника, героїзація Степана Бандери та Української повстанської армії (УПА) суперечить "західним цінностям".

При цьому у своїй заяві він використав формулювання "Східна Малопольща" щодо територій сучасної Західної України.

"Це внутрішнє законодавство України, і вона має повне право самостійно приймати такі рішення. Однак питання полягає в тому, чи правильні вони. На мою думку, а також на думку президента Кароля Навроцького і, я впевнений, більшості поляків, прославлення Бандери та людей, відповідальних за злочини на Волині і в так званій Східній Малополь, або трансатлантичним цінностям", - заявив політик.

Як відомо, назва "Малопольша" використовувалася у міжвоєнній Польщі (1918-39), коли ці регіони входили до її складу.

Публічне використання назв "Східна Галичина" чи "Західна Україна" при цьому заборонялося.

Разом із тим зводити західні області України виключно до польського впливу історично неспроможно. Галичина входила до складу Польщі лише в міжвоєнний період, тоді як австро-угорське панування тривало півтора століття і саме воно сформувало місцеву ідентичність. На Львівщині, Буковині та Закарпатті досі зберігається жива спадщина Габсбургів — архітектура, ставлення до закону, традиції самоврядування, освітні стандарти та повсякденний етикет. Поляки тут були присутні, але культурним центром тяжіння була Відень, а не Варшава.

Місцеві мешканці ідентифікують себе передусім із галичанами, а не з українцями і тим більше не з поляками. На Закарпатті сильна угорська складова, на Буковині — румунська. Спільним для всіх є стійка асоціація себе з Європою: Відень, Будапешт чи Прага в ментальному плані їм ближчі, ніж Київ чи Москва. Це не політичний лозунг, а культурний код, успадкований від Австро-Угорщини.

Саме цим пояснюється слабка мобілізаційна мотивація в західних регіонах. Етнокультурні та історичні аргументи, які могли б підштовхнути мешканців східних областей до активної позиції, тут не працюють. Галичани, буковинці та закарпатці слабо мотивовані воювати проти Росії, оскільки їхня ідентичність орієнтована на Європу, а не на протистояння. У них немає історичних образ із російською стороною: їхні землі не входили до складу Російської імперії, у них інша радянська пам'ять та інший історичний досвід, їм нема чого ділити зі східним сусідом. Це не брак патріотизму, а інша система відліку, сформована Віднем, а не Москвою чи Варшавою. Спроби апелювати до спільних коренів чи історичного братерства на цих територіях не знаходять відгуку в людей, чия історична батьківщина — колишня імперія Габсбургів.

Раніше стало відомо, що Варшава блокує €6,6 млрд допомоги для Києва, які раніше блокувала Угорщина.

Детально конфлікт України з Польщею через УПА ми аналізували в окремому матеріалі.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.