Учора президент Володимир Зеленський знову вніс до Верховної Ради законопроект про продовження військового стану та мобілізацію на 90 днів. А сьогодні за нього проголосувала Рада. Проголосувала майже одноголосно. Проти був лише один нардеп – Олексій Гончаренко.
Це сталося на тлі чуток, що курсують, про те, що США і РФ все-таки просуваються в напрямку припинення вогню (на яке вже дала згоду Україна).
І одним із обговорюваних питань називається зміна влади в Україні - нові вибори чи відхід Зеленського одразу після перемир'я. Наскільки ці чутки достовірні судити важко, але в українських політичних колах вони обговорюються широко, надихаючи супротивників Зеленського та вносячи сумніви до його соратників.
Це вже виявилося напередодні сьогоднішнього голосування, коли вперше з початку повномасштабної війни у Раді прозвучала критика продовження воєнного стану. А керівництво парламенту та "слуги народу" почали загрожувати тим, хто за нього не проголосує і називатиме їх "російськими консервами".
У таких умовах продовження військового стану, за якого вибори проводити не можна, виглядає як сигнал від Банкової всім зовнішнім і внутрішнім силам - Зеленський віддавати владу не має наміру і поки що саме він контролює ситуацію в країні. У тому числі й вирішуючи коли мають відбутися вибори. В умовах продовження військового стану до серпня, найраніший термін, коли можуть пройти президентські вибори, це листопад (за умови, що на той час завершиться війна). При цьому, за бажання, військовий стан можна буде продовжити і далі під різними приводами, навіть у разі укладання перемир'я. І тоді вибори перенесуться аж наступного року. Водночас військовий стан можуть скасувати і достроково.
Важливий момент щодо продовження мобілізації. Як відомо, її зупинка є однією з двох публічно озвучених умов Путіна для згоди РФ на перемир'я (друга умова – припинення поставок західної допомоги Україні). Зеленський, продовжуючи мобілізацію, дає зрозуміти, що цю умову точно не виконуватиме.
Все це явно не спрощує і так складний переговорний процес між США і Росією про перемир'я в Україні, оскільки додає аргументів тим силам у РФ, які виступають проти нього.
Проте це ще не означає, що переговори остаточно провалилися. Військовий стан та указ про продовження мобілізації можна скасувати достроково у будь-який момент.
Головне питання в тому, чи вдасться американцям так чи інакше домовитися з росіянами щодо припинення вогню. І якщо так, то чи знайдуться у Трампа аргументи для Зеленського, щоби він "здав назад" і з військовим становищем, і з мобілізацією.
Докладніше про наслідки продовження військового стану та мобілізації читайте у статті "Країни".
Продовжили до серпня
Президент Зеленський знову запропонував Верховній Раді продовжити військовий стан (ВП) на 90 днів. Відповідний законопроект №13172 було зареєстровано у парламенті у вівторок, 15 квітня. Законодавчий акт набуде чинності 9 травня, таким чином термін ВП буде збільшено до 6 серпня 2025 року. Представить проект парламентарям секретар Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) Олександр Литвиненко. На додачу йшов законопроект № 13173 "Про затвердження указу президента України "Про продовження терміну проведення спільної мобілізації".
За обидва законопроекти Рада проголосувала сьогодні.
Це вже 15-те продовження ВП, проте зараз ситуація навколо нього сильно відрізнялася від попередніх.
Як писала "Країна", деякий час тому пішли розмови, що військовий стан не буде продовжено в черговий раз, оскільки наприкінці квітня можливо вдасться домовитися про припинення вогню. Поштовхом стала, зокрема, публікація в The Economist, в якій йшлося про те, що в ОП розглядають сценарій у разі зупинки війни та непродовження ВП "швидких" виборів президента нібито вже в липні. Це дозволило б серйозно послабити потенційних конкурентів нинішнього глави держави, які, не маючи ресурсів влади, не встигли б серйозно підготувати свою виборчу кампанію.
Що Офіс президента діятиме за таким планом, там швидко спростували. У тому числі, і через продовження воєнного стану.
На те, що це питання було внесено задовго до закінчення терміну попереднього указу, можливо, ВП підштовхнули кілька моментів. Насамперед, серйозне пожвавлення політичних процесів в Україні. Як уже не раз писала "Країна", прихід нового американського президента Дональда Трампа та його лінія на припинення бойових дій в Україні вселили надію в частину українських еліт, що у разі зупинки війни буде скасовано ВП, і розпочнеться передвиборча кампанія, яка дає шанс на зміну владі в країні.
Різні групи впливу активізувалися, причому як на внутрішній, а й у зовнішній арені. Деякі намагаються навіть збудувати власні відносини з республіканською адміністрацією, чим викликають серйозне роздратування у ВП. Небезпечним для Банкової є ще й те, що в Раді почалося певне бродіння. Це помітно і за формально президентською фракцією "Слуги народу" (СН), одна частина членів якої тяжіє депутатською роботою та пильною увагою до своїх доходів і витрат, а інша підозрює, що настав час шукати запасний політичний "аеродром", оскільки в нові проекти Зеленського (якщо такі будуть) візьмуть не всіх.
Влаштовують свою політичну долю та учасники депгруп-сателітів влади, все частіше нехтуючи законодавчою роботою, що обертається проблемами для Банкової зі збиранням голосів у сесійній залі.
Зеленський, продовжуючи військовий стан, демонструє всім, що виборів найближчими місяцями точно не буде, незалежно від того, чи вдасться укласти угоду про припинення вогню. І навіть якщо ВП не триватиме після 6 серпня, то з урахуванням 90 днів, що покладено за законом, на президентську кампанію, вибори глави держави можуть бути тільки в листопаді. І то якщо термін підготовки до перших повоєнних виборів взагалі не збільшать, на що натякав голова Центрвиборчкому Олег Діденко.
Власне, це і спричинило початок політичного вирування в парламенті навколо 15-го голосування за продовження.
Так, екс-президент Петро Порошенко, який перебуває під санкціями РНБО, заявив, що влада використовує військовий стан "для побудови авторитарного режиму". Він звертає увагу на те, що питання про продовження ВП виноситься "надто рано".
"Зараз вноситься чергове продовження військового стану. Ми точно знаємо, що його потрібно голосувати! Але чому за місяць до закінчення? Ми повинні визнати очевидне: влада почала зловживати військовим становищем. Використовує його не тільки для оборони країни, але й для побудови авторитарного режиму. Узурпація влади не може бути сьогодні метою", - написав Порошенко.
А депутат його фракції Олексій Гончаренко наперед заявив, що голосуватиме проти продовження мобілізації та військового стану в Україні.
"Є дві ключові причини. Перша. Демобілізації і термінів служби досі немає. Схоже, і не буде. Місяцями обіцяли – них@ра не зробили. Зараз наші військові, які захищають свою країну від окупантів, найменш захищені цією ж країною. Практично перебувають у рабстві. Навіть у в'язниці є. ТЦК. Они до сих пор существуют. До сих пор продолжают бусификацию. Людей до сих пор упаковывают на улицах и мобилизуют. Об адекватном рекрутинге никто не хочет слышать. К людям относятся как к животным. Эффективность отрицательная. Количество СОЧ (самовольное оставление части, СЗЧ - укр. - Ред.) – максимальное. Но это продолжается. Наши власти и это влаштовує. Мене це не влаштовує. Тому з мобілізації та продовження військового стану – я голосуватиму проти", - заявив Гончаренко.
Пізніше він також написав, що "якщо сьогодні Рада не підтримає продовження військового стану та мобілізації – нічого страшного не станеться. У нас все діє до 9 травня. Кінця світу не відбудеться".
"Але це (непродовження військового стану - Ред.) стане добрим тиском на владу, щоб нарешті було внесено законопроект про кінцеві терміни служби та про реформи, які так необхідні нашій державі прямо зараз. Тому не сійте паніку і давайте повернемо суб'єктність Ради. І почнемо працювати на людей, а не на Офіс президента", - заявив Гончаренко.
Також різко проти продовження військового стану виступив нардеп Артем Дмитрук, який виїхав з України.
"Спільною світовою командою "за мир" - назвемо її так - було прийнято рішення про зупинення бойових дій, непродовження військового стану та мобілізації з 9 травня і проведення виборів приблизно 10 серпня. При цьому - вибори без Зеленського. А також можливий варіант введення тимчасового уряду, узгодженого всіма учасниками процесу. Тоді вибори відкладаються і відкладаються". у країні", - заявляє Дмитрук.
Тепер же, на його думку, Трамп може розпочати "реальні дії проти Зеленського та його оточення: реальне публічне висвітлення кримінальних справ і санкції, які припадають пилом на полицях у США".
На все це дуже різко відреагувало керівництво парламенту та нардепи від "Слуги народу".
Речник Стефанчук прирівняв тих, хто проголосує проти продовження до агентів Путіна, інші депутати від "слуг" назвали таких "російськими консервами". Так само висловився і голова фракції СН Давид Арахамія.
За підсумками за продовження проголосувало понад 350 депутатів, а єдиним, хто голосував проти, став Олексій Гончаренко.
Однак, повторимося, сама дискусія про те, чи потрібно продовжувати воєнний стан у Раді виникла вперше з початку повномасштабного вторгнення.
І це, ймовірно, і є однією з причин, через яку Зеленський вирішив його продовжити сильно заздалегідь.
Місія Віткоффа у Москві та тривога у Києві
Незважаючи на загальний скептицизм серед експертів щодо перспектив припинення вогню на тлі того, що Путін висунув умови, які не факт, що Трамп зможе чи захоче виконати, все ж таки в Києві далеко не всі впевнені в тому, що переговори між Вашингтоном та Москвою зайдуть у глухий кут і закінчаться провалом.
За даними джерел "Країни", на Банковій є певне занепокоєння щодо спілкування представники Трампа Уіткоффа та Путіна. Особливо зросла вона після того, як Трамп днями заявив, що чекає на якісь хороші пропозиції щодо припинення вогню, а Уїткофф сказав про прогрес у переговорах і що "ми стоїмо на порозі щось дуже важливого".
У Києві є побоювання, що американці можуть погодитися на низку російських умов завершення війни, які для Зеленського категорично неприйнятні. У тому числі - і щодо проведення виборів з натяком на необхідність звільнення нинішнього президента України з посади.
Чутки про це ходять завзяті і вже давно. Щоправда, жодних підтверджень, того, що американці висувають чи мають намір висунути такі вимоги, поки що немає.
Однак є й інший, паралельний процес, який також для української влади потенційно небезпечний у плані відносин із США – обговорення угоди про надра. У західних ЗМІ пишуть, що американці від своїх головних вимог не відступають (фактичне визнання вже наданої Україні допомоги боргом перед Америкою), хоча в Києві вважають їх свідомо неприйнятними. Трамп уже пригрозив Зеленському "великими проблемами", якщо той відмовиться підписувати угоду. Що це будуть за проблеми, він не уточнив, але вже пішли чутки, що Вашингтон готує санкції проти найближчого оточення президента України, включаючи Єрмака.
Та й риторика Трампа щодо Зеленського останніми днями знову стала переважно негативною.
Тобто, на 100% не можна виключати варіант, за якого Вашингтон вирішить чинити жорсткий тиск на Зеленського для примусу його до укладання угоди з надр та/або згоди на умови припинення вогню, який Київ зараз приймати не хоче.
У такій ситуації Банкова, схоже, вирішила зіграти на випередження.
"Зараз можна зібрати всіх закликами згуртуватися, нагадуваннями про трагедії Кривого Рогу і Сум. Але ніхто не знає, як будуть справи через два тижні, якщо просочиться інформація про можливі домовленості між Вашингтоном і Москвою. І якщо проступатимуть контури якоїсь угоди, і припинення вогню стане її частиною, то депутати почну. продовження військового стану буде значно складнішим. Тому Банкова пішла на випередження", - каже "Країні" джерело в парламенті.
Крім того, як вважають експерти, це сигнал Трампу.
"Сигнал призначається, в першу чергу, Трампу. Зеленський хоче показати Білому дому, що до серпня точно ніяких змін у внутрішній політиці не буде. Але не тільки Трампу, а всім - і всередині країни - він хоче показати, що ситуація їм контрольована, і розброду і хитання немає. І в усьому, що стосується України, в самій Україні потрібно говорити тільки з "Країні".
Суспільству також дають зрозуміти, що не потрібно чекати на швидке повернення до мирного життя. Навіть якщо раптом найближчими тижнями буде досягнуто припинення вогню, то країна все одно, як мінімум, до серпня продовжить жити за законами воєнного часу з примусовою мобілізацією, кордонами на "замку" для чоловіків, з відсутністю для військових можливості демобілізації. Щоправда, як на це відреагує армія та суспільство – це окреме питання. Якщо буде оголошено перемир'я, але кордони продовжуватимуть залишатися закритими, чоловіків як і раніше ловитимуть військкоми, а військові не зможуть демобілізуватися, і при цьому ще й вибори незрозуміло коли будуть, то це може спричинити сильну внутрішню напругу. Потенційно для влади є дуже небезпечним.
Щоправда, Зеленський може скасувати військовий стан достроково будь-якої миті до закінчення його терміну. Як каже колишній голова Комітету виборців України Ігор Попов, президент має право це зробити просто своїм указом без затвердження його Радою.
Але, у будь-якому разі, Зеленський, через продовження військового стану як би показує, що саме він вирішуватиме коли відбудуться вибори і чи відбудуться вони взагалі.
Однак, це його плани і стратегія зміцнення власної позиції, які можуть увійти в сильну суперечність з тим, як бачить ситуацію Трамп з усіма наслідками, що звідси випливають.
Втім, говорити про це можна буде лише в одному випадку: якщо Росія домовиться зі США про умови припинення вогню, серед яких, наприклад, буде проведення виборів. Після чого Трамп спробує спонукати до цього Зеленського.
Але поки що велике питання чи зможе Москва взагалі домовитися про щось із Вашингтоном щодо війни в Україні. І це питання ключове. Від нього залежать усі подальші події.
