ЗСУ відходять до кордонів Дніпропетровщини, формула "ЄС в обмін на світ", Трамп, Гренландія та Україна. Підсумки

Аналізуємо підсумки 1037 дня війни в Україні.

Ситуація на фронті

Під Покровськом українські війська відходять до останньої лінії оборони, яка захищає Дніпропетровську область. Про це пишуть українські військові та російські паблики.

"Зараз починаємо поступово відтягуватися до основної лінії оборони перед кордоном Дніпропетровської області. Наші козаки змушені відкотитися на захід у район Новоолександрівки-Надєждінки. Крім того, доведеться ще відійти з Нововасильівки, а зовсім скоро - з Успенівки.

Ворог вважає, що Нововасильівка довго не протримається, оскільки вона вже охоплена з обох боків. Якщо вони візьмуть її під контроль, це спростить їм операції на північ, у напрямку Вдалого та Котліно", - написав український військовий із позивним "Мучною".

Раніше вчора ми вже повідомляли, що до кордону Дніпропетровської області від лінії фронту залишилося трохи більше ніж сім кілометрів.

За даними "Мучного", південніше російські війська почали наступ у напрямку Ясенєва і підійшли до нього з обох боків.

"Це село є логістичним вузлом, втрата якого погіршить комунікацію між нашими підрозділами, а також створить загрозу на південь — у районі Слов'янки та Петропавлівки. Ці два населені пункти ми поки що успішно обороняємо і не даємо противнику підбиратися ближче. Проте втрата цих сіл у свою чергу, призведе до подальшого поступу ворога на Андріївку", - повідомляє він.

Захоплення Андріївки означатиме появу ймовірного "котла", оскільки блокує шляхи сполучення на захід від Курахового.

До обстрілу. Стратком ЗСУ заявляє, що в результаті вчорашнього удару по командному пункту у Льгові Курської області загинув замкомандира російської 810 бригади морської піхоти (базується в Севастополі).

Також, за заявою Страткому, загинуло ще 17 військовослужбовців РФ, переважно офіцерів штабу. Будівлю частково знищено.

Раніше влада Курської області заявляла, що загинули троє людей, а вражені були лише цивільні об'єкти та інфраструктура, зокрема, житлові будинки та газопровід.

Також тривають відключення світла в Україні, спричинені російським ударом по енергетиці вранці 25 грудня. Експерти вважають, що відключення триватимуть щонайменше 5-7 днів, заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Морози від –5 можуть посилити обмеження.

Раніше журналіст Ніколов заявив, що половина України фактично залишилася без своєї генерації та харчується із західної частини. Тому їй загрожує блекаут у разі удару по розподільних підстанціях. Той самий Харченко погодився зі сказаним.

Безпосередньо з війною в Україні почали пов'язувати вчорашню аварію літака в казахському Актау. Західні ЗМІ написали про те, що пасажирський борт був підбитий російською ракетою ППО, яка в цей момент відображала наліт українських дронів на Грозний.

Про це спочатку написало агентство Euronews, а потім Reuters із посиланням на джерела в Азербайджані, якому належав літак. Пишуть, що його було збито ракетою від Панцир-С. При цьому зв'язок літака був паралізований системами радіоелектронної боротьби на підльоті до Грозного.

Джерела при цьому не пояснили, чому літак після цього перетнув море, пише видання. Зазначається, що найближчий на шляху російський аеропорт був закритий. "Ніхто не стверджує, що це було зроблено навмисно. Однак, зважаючи на встановлені факти, Баку очікує від російської сторони визнання у збитті азербайджанського літака", - заявило джерело.

Нагадаємо, версія про поразку літака російською системою ППО з'явилася ще вчора. У момент польоту рейсу над Чечнею там літали українські безпілотники, якими вела вогонь російські системи ППО.

"Нові регіони" Трампа та Україна

Розгортається історія з територальними претензіями Дональда Трампа до інших країн - Панами, Канади та Данії.

Нагадаємо, що деякий час тому він почав вимагати від Панами повернути канал між Атлантичним і Тихим океанами, пропонувати Канаді увійти до складу США, а Данії - продати американцям острів Гренландія.

Це вже викликало негативну реакцію всіх трьох держав, а Данія заявила, що збільшить витрати на оборону острова. Але обраний президент продовжує нарощувати свою риторику. Сьогодні він написав "різдвяний" піст, який присвятив своїм територальним домаганням.

Він побажав щасливого Різдва, по-перше, "чудовим солдатам Китаю, які з любов'ю, але незаконно експлуатують Панамський канал". І нагадав, що США вклали у нього мільярди доларів.

Також він привітав із різдвом "губернатора Канади" Джастіна Трюдо, "податки в якій надто високі, але якби Канада стала нашим 51-м штатом, їхні податки були б знижені більш ніж на 60%". Він додав, що Канада була б більш захищеною у складі США. "Те саме стосується і народу Гренландії, який необхідний Сполученим Штатам з метою національної безпеки і який хоче, щоб США були там, і ми будемо там!" – написав Трамп.

Невідомо, чи вибраний президент зможе реалізувати ці плани. Але його ініціативи, які спочатку сприймалися як тролінг, дедалі менше здаються жартом. І вже розгорнули дискусію про те, що республіканець вкрай вільно поводиться з межами суверенних країн. У контексті чого газета New York Times днями згадала Україну.

""Заяви обраного президента - і приховані за ними погрози - стали ще одним нагадуванням, що його версія "Америки насамперед" - це не ізоляціоністське кредо. Його агресивна інтерпретація цієї фрази нагадує експансіонізм чи колоніалізм президента Теодора Рузвельта, котрий закріпив контроль над Філіппінами після іспано-американської війни. Вона відображає інстинкти забудовника, який раптово отримав у розпорядження потужність найбільшої у світі армії, щоб підкріпити свою стратегію ведення переговорів. Трамп неодноразово давав зрозуміти, що не завжди вважає кордони інших країн священними. Коли Росія почала конфлікт в Україні, його першою реакцією було не засудження захоплення земель, а зауваження, що цей крок президента Володимира Путіна був "геніальним". Навіть зараз, коли Трамп прагне укласти договір щодо припинення військового конфлікту, він жодного разу не сказав, що кордони України мають бути відновлені, що є ключовою вимогою США та НАТО. Він лише пообіцяв "угоду" щодо припинення бойових дій", - йдеться у статті.

Для України ця тенденція справді тривожна.

Основа позиції Києва у нинішній війні – принцип непорушності кордонів та територіальної цілісності, непорушності суверенітету. Однак, якщо цей принцип почне повсюдно порушуватися (і особливо якщо приклад у цьому подадуть США), а постійні інтервенції та анексії територій стануть явищем звичайним, "новою нормою", то вторгнення РФ в Україну перетвориться лише на один із багатьох випадків, що значно послабить до нього увагу і, відповідно, може позначитися і на готовності Заходу й надалі підтримувати Україну. дотримуючись санкційного режиму проти Росії. Не говорячи вже про ставлення до війни інших країн світу.

Більш того, все голосніше (зокрема, природно, і з подачі Москви) звучатиме питання – якщо США, керуючись власним розумінням своїх національних інтересів, хоче віджати Гренландію чи територію Панамського каналу, то чому це не може робити Росія, анексуючи Крим та Донбас?

Для України в нинішній війні така можлива зміна світового порядку - потенційно загроза величезного масштабу.

При цьому досить слабкі шанси на те, що Трамп, як вважають деякі українські спостерігачі, забуде згодом на свої обіцянки завершити війну в Україні і продовжить колишню політику Байдена.

Американське видання Axios підрахувало, що республіканець за останні два роки найчастіше обіцяв урегулювати російсько-український конфлікт. Журналісти проаналізували публічні заяви Трампа з 1 січня 2023 року до 6 грудня 2024 року. Виявилося, що за цей період майбутній американський лідер обіцяв урегулювати конфлікт 33 рази.

На другому місці із мінімальним відставанням за кількістю згадок йде план закрити кордон США. Цю обіцянку Трамп повторив 32 рази.

Тобто закінчення війни в Україні - це, по суті, головна передвиборча обіцянка Трампа, якій він сам приділяв найбільшу увагу і до, і після виборів президента США. І вкрай малоймовірним виглядає сценарій, за якого республіканець на це "заб'є" (якщо тільки до цього поняття не входитиме відстановка допомоги Києву та пропозиція Україні та Європі розбиратись із конфліктом самостійно).

Крім того, враховуючи необхідність подальшої боротьби з демократами, у Трампа можуть спробувати "дістати" їх через Україну - спробувавши довести, що Демпартія роками заплющувала очі на "масштабну корупцію", якій у Києві, як стверджують багато трампістів, супроводжувалося освоєння американської допомоги. Про що нещодавно написала газета Kyiv Post із посиланням на інсайдерів із Республіканської партії.

За їхніми даними, щойно республіканці увійдуть до Білого дому та візьмуть під контроль Сенат, Україну "притягнуть до відповідальності" у справах про витрачання допомоги США. Також відбудуться слухання щодо корупційних скандалів.

Якщо Трамп почне розкручувати цю тему, вона може знадобитися Білому дому не лише для дискредитації демократів, які у 2026 році спробують взяти реванш на виборах до Конгресу. Але й для тиску на Київ, якщо він відмовиться врегулювати війну за умов Трампа.

Чи допомагатиме Європа Україні без США

Очевидне бажання Трампа "звалити" війну в Україні на плечі європейців вже викликає у них таке ж явне неприйняття.

Три анонімні співрозмовники радіо "Свобода" заявили, що у разі відмови США брати участь у миротворчій місії в Україні, переконати населення Європи відправити своїх військових до України "буде дуже складно".

"Не вірте розмовам про європейських солдатів на українській землі з двох причин: росіяни цього не приймуть - перше. Друге - це важко "продати" європейському населенню. Відправлення "наших хлопців" в Україну вмирати - чудова фраза для популістів", - заявив дипломат ЄС за умов анонімності.

Про настрої європейського населення із цього приводу красномовно пише британська газета The Guardian з посиланням на опитування YouGov. Орієнтація на перемогу Києва у цій війні впала у всіх семи країнах, де опитували людей: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Швеція, Данія та Велика Британія.

Натомість у всіх цих країнах зросла підтримка припинення війни з РФ шляхом переговорів. Цей варіант вже став кращим у чотирьох ключових країнах ЄС: Німеччині (45% проти 28%), Франції (43% проти 23%), Італії (55% проти 15%) та Іспанії (46% проти 25%). У Британії перевага прихильників подальшої підтримки скоротилася до мінімуму – 36%.

"Країна" вже писала про те, що підтримка Києва Європою без участі США робить продовження війни з боку ЗСУ вкрай проблематичним. Навіть якщо американці погодяться постачати зброю Україні, але перестануть робити це безкоштовно. У такому разі на Європу ляжуть додаткові великі військові витрати. При тому, що і зараз при наданні допомоги Україні ЄС постійно стикається як із фінансовими (наростаючими бюджетними проблемами у провідних країнах), так і з виробничими (неможливість швидко збільшити виробництво зброї) проблемами.

Тим часом у США вже запропонували варіант, як Європа може допомогти Україні врегулювати війну – ухвалити її до ЄС.

Старший політолог корпорації RAND Семюель Чарап у статті для Foreign Affairs написав про два шляхи гарантій безпеки Києву без прийняття до НАТО.

По одному з них США можуть забезпечити безпеку країни, як у випадку з Південною Кореєю після війни та Ізраїлем після війни Судного дня. Але це суперечить прагненням РФ, яка за таких умов навряд чи погодиться закінчувати конфлист.

Другий шлях – вступ до ЄС. Тоді на країну, пише Чарап, пошириться положення про взаємодопомогу: під час нападу інші країни мають допомагати всіма доступними засобами.

Щоправда, зазначимо, Євросоюз не є військовим блоком і суворих правил військової допомоги у разі нападу там немає. У той же час ця пропозиція цікава з точки зору внутрішньополітичних мотивів Банкової.

Очевидно, що в Києві дуже не хочуть закінчувати війну по лінії фронту без якихось видимих бонусів, про які можна було б розповісти електорату і подати урізання території країни як перемогу.

Саме тому Зеленський незмінно вимагає запросити Україну до НАТО, перш ніж він готовий буде підписати з Росією будь-які домовленості. Але до Альянсу Київ приймати не хочуть. При цьому ухвалення України до Євросоюзу може бути справді можливістю для Банкової закінчити війну на "переможній" ноті. Оскільки фактично це дає українському населенню набагато більше бонусів, ніж входження до Північноатлантичного альянсу.

Втім, для ЄС це рішення буде дуже непростим. Процес вступу туди вкрай тривалий, що супроводжується узгодженням з усіма країнами-членами (у багатьох із яких є свої вимоги до Києва, наприклад, щодо сільського господарства). І раніше лунали прогнози, що Україна зможе вступити не раніше ніж у 2030 році. І тому питання, чи реально швидко втілити формулу ЄС в обмін на світ. Хоча якщо Євросоюз прийме з цього приводу політичне рішення (як необхідний захід для завершення війни в Україні), то прискорення процесу можливе.