Світова війна Трампа. Що означає введені США мита на товари?
Головна новина дня – запровадження Трампом мит на товари майже з усього світу.
Це вже охрестили «світовою торгівельною війною» та "кінцем глобалізації".
Що все це означає і якими будуть наслідки?
Світові ринки вже лихоманить. Знижуються фондові індекси. У тому числі їх падіння очікується і в США.
Багато економістів та експертів пишуть, що Трамп завдав удару в першу чергу по самій американській економіці, оскільки підвищення тарифів призведе до зростання інфляції, а також обернеться великими проблемами для великих американських корпорацій, які в останні десятиліття виводили виробництва за кордон.
Однак у діях Трампа є своя логіка.
Вона полягає у ліквідації торгівельного дефіциту США з іншими країнами. Негативне сальдо торгівельного балансу багато в чому і провокує зростання державного боргу Америки.
А зростання держборгу, як визнають практично всі економісти, створює величезну загрозу стабільності американської фінансової та економічної системи, а також відповідно позиціям долара.
Щоб ліквідувати цей дефіцит Трамп і прагне відновити промислове виробництво США, тим паче, що в Америці процес деіндустріалізації був навіть масштабнішим, ніж у Європі.
І тому запроваджуються тарифи, щоб американські корпорації повертали виробництво США, а інвестори з усього світу вкладали гроші у промисловість та інші галузі економіки Штатів.
Тобто, логіка у діях Трампа є.
Проте його "шокові" методи несуть, безумовно, величезні ризики для американської економіки.
По-перше, це зростання інфляції. Не всі імпортні товари американська промисловість може відразу замінити. Отже, мита призведуть до зростання цін. І, отже, до зростання витрат виробників.
По-друге, злам тренду на деіндустріалізацію, в якому американський бізнес перебував в останні 40 років, сам по собі дуже складний. Корпорації не можуть в один день закрити свої заводи з виробництва автомобілів, айфонів та комп'ютерів в Індії, Китаї чи Мексиці і відразу запустити виробництво США. Це дуже тривалий процес, який, до того ж, має свої обмеження – потрібно знайти робочу силу, вільні потужності електроенергії, побудувати нові промислові об'єкти (або відродити занедбані). На все це потрібен час. Причому якийсь час – ніхто точно сказати не може.
По-третє, країни, проти яких запровадили мито, вже заявили, що готують заходи у відповідь проти американських товарів. І хоч Вашингтон і загрожує в такому разі ще більше збільшити тарифи, однак у цю гру можна грати удвох – і обмеження аналогічно знову посилять і проти товарів зі США. Втім, негативний вплив цього чинника для США певною мірою нівелюватиметься тим, що частина країн побоїться вводити мита у відповідь з політичних причин і через залежність від американської військової підтримки (про відмову від заходів у відповідь, наприклад, вже заявили Британія та Австралія, не до кінця зрозуміла і позиція ЄС). Також у структурі американського експорту велику частку займаються енергоносії, сільгосппродукція та інші високоліквідні сировинні товари (які, як свідчить досвід підсанкційної Росії, завжди свого покупця знайдуть), і навіть продукція ВПК, замінити яку багатьом країн немає можливості. Тобто сильно порізати американський експорт буде не так і просто. Але певні втрати, звичайно, будуть.
По-четверте, найбільші партнери США можуть скоротити вкладення американських державних цінних паперів, зіткнувшись із проблемами з експортом. Раніше дефіцит торгівлі США з іншими країнами покривався за рахунок вкладень цих країн в американські держоблігації. Так, наприклад, збільшення вкладень країн ЄС у казначейські облігації у 2024 році були приблизно рівні дефіциту в торгівлі США з Європою, що утворився в тому ж році. Після введення мит Євросоюз (та й не європейські країни) можуть значно менш активно вкладати гроші в американські облігації, що, за підсумком, глобально ввівши баланс для Вашингтона в мінус.
Головний ризик для Трампа – у різниці в часі між настанням негативних моментів від його «шокової терапії» (багато з них відчуються буквально відразу) та позитивними наслідками (які доведеться чекати довго).
Втім, важко доведеться й усьому світу.
Основний удар мита Трампа завдають, по-перше, ключових геополітичних союзників США – Європа, Японія, Південна Корея. Також раніше було введено мито у 25% проти Канади та Мексики.
По-друге, за Китаєм. Проти КНР США розпочали повномасштабну торгівельну війну. Нинішнє мито в 34% вже не перше. Плюс до цього удар наноситься і по окремих напрямках китайської торгівлі. Наприклад, накладено 30% мита на імпорт у поштових посилках.
По-третє, по Індії. За часів Байдена ця країна розглядалася як пріоритетна для перенесення виробництв американських корпорацій із Китаю. Мита Трампа цю тему фактично припиняють, спонукаючи переносити виробництво безпосередньо у США.
Реакція у відповідь постраждалих від американських мит країн може багато в чому змінити геополітичний ландшафт усього світу і безпосередньо вплинути, в тому числі і на Україну, а також на хід війни.
Власне, саме можливі геополітичні наслідки будуть найбільш значущими і для України, і для Росії.
Безпосередньо економічно на Україну ці мита можуть мати невеликий вплив через обмежені обсяги українського експорту до США. Набагато більше впливатиме, звичайно, якщо ситуація призведе до падіння світової економіки, що, у свою чергу, знизить ціни на сировинні товари. Останній момент ще важливіший для Росії.
Однак поки що важко сказати, як саме світова економіка та сировинні ринки відреагують на мита Трампа. До того ж на ті самі ціни на нафту впливають і економічні чинники. Наприклад, якщо США нападуть на Іран та на Близькому Сході розпочнеться велика війна, то ціни на нафту можуть злетіти незалежно від динаміки світового ВВП.
Тому, повторимося, набагато важливішими для України та Росії та ходу війни будуть геополітичні зміни.
Найбільш важливими з них можуть бути такі.
Перше – подальше посилення протистояння всередині колективного Заходу та розколу між ЄС та США. Це однозначно негативний чинник для України, яка, як свідчить практика останніх місяців, може стати заручником цього протистояння. Крім того, американські мита посилять економічні проблеми Європи, що прямо позначиться і на здатності ЄС підтримувати Україну. Для Росії навпаки поглиблення американсько-європейських сперечаннях йде плюс, оскільки з'являється можливість гри на них. І не лише у взаємодії з Трампом, а й потенційно, попри всю ворожнечу та ідеологічне протистояння, і з європейцями. Для них поглиблення протистояння з Вашингтоном та наростання економічних проблем підвищує цінність відновлення відносин з РФ як мінімум у плані відновлення імпорту дешевих енергоносіїв. Ідеї вже такі у повітрі витають.
Друге – зниження впливу вторинних санкцій США інші країни. Якщо той же Китай стикається з фактичним блокуванням свого експорту в Америку, то й мотивів бояться санкцій, що вводяться Вашингтоном проти, наприклад, покупців російської нафти, у китайців стає менше. Водночас підвищується для КНР і важливість доступу до будь-якого великого ринку, альтернативного американському. І те й інше для Росії плюс.
Третє - торгова війна, ініційована Трампом, може кардинально змінити весь геополітичний ландшафт світу. Про його конкретні обриси говорити поки що зарано. Варіанти можуть бути дуже різні. Але фундаментально розвиток подій може піти за двома сценаріями. По-перше, шляхом фрагментації світу на закриті один від одного ринки. Власне, саме це робить Трамп, який не тільки запроваджує мита, а й прагне встановити контроль над Канадою, посилити вплив на Мексику, а також нав'язуючи залежними від США країнами вигідні американцям економічні угоди (як, наприклад, угода з надр з Україною). Тобто Трамп формує окремий, підконтрольний лише Вашингтону ринок. Аналогічні ринки можуть спробувати сформувати під себе інші великі держави (чи союзи держав), закриваючись торговими бар'єрами. По-друге, найбільші країни світу, які постраждали від тарифів Трампа, можуть скоординувати свою стратегію і колективно протистояти США, фактично створивши планетарний антиамериканський Альянс для збереження глобальної вільної торгівлі в тому вигляді, в якому вона існувала в останні роки 30. США. І, особливо, якщо при цьому ЄС наводитиме мости з Китаєм та Росією. Для РФ обидва варіанти, швидше, можливості для гри на суперечність найбільших гравців з козирями у вигляді великих запасів корисних копалин і немаленького внутрішнього ринку. Також, з урахуванням того, що Росія – єдина країна у світі, яка має порівняний з США ядерний потенціал, РФ може стати важливим військовим «дахом» для будь-якого антиамериканського альянсу у світі. Це, зокрема, підвищує цінність для Трампа домовленостей із Кремлем, щоб такого альянсу не сталося. Своєю чергою, це може й активізувати зусилля Вашингтона щодо якнайшвидшого завершення війни в Україні через угоду з Путіним.
Якщо підсумувати, то для України безпосередньо економічні наслідки розпочатої Трампом світової торгової війни будуть незначними. Натомість геополітичні ризики дуже великі. Для Росії серйозні економічні ризики будуть у разі падіння цін на сировинних ринках. Водночас зміни геополітичної ситуації можуть відкрити для РФ поле для великої гри та посилення позицій.
Але головним ризиком для обох країн є продовження війни, яка відвертає величезні ресурси, заважаючи зосередитись на відповіді на колосальні виклики нової світової реальності та заважаючи ці виклики перетворити на можливості.
