Депортація замість екстрадиції. Як працює нова схема СБУ з упіймання людей за кордоном
Історія із затриманням у Польщі та видачею Україні політолога Кирила Молчанова, якого СБУ звинувачує в роботі на РФ і Віктора Медведчука, демонструє нову схему, за допомогою якої українські спецслужби отримали можливість оперативно добиватися видачі громадян, які перебувають за кордоном.
Молчанов, який у 2022 році виїхав до Росії і підтримав її, вирушив до Німеччини. За однією версією, його запросили до Берліна для вручення премії в галузі захисту прав людини, за іншою – на зустріч із депутатами Бундестагу. Українські телеграм-канали, близькі до спецслужб, дають зрозуміти, що це була заздалегідь підготовлена пастка.
Цього не виключають і знайомі Молчанова, які заявляють, що квитки замовляла сторона, що приймає, і запропонований нею маршрут здавався дивним: зі Стамбула до Польщі і далі до Берліна. Хоча зі Стамбула можна безпосередньо відлетіти до Берліна.
У Польщі Молчанова затримали та передали Україні, де його було заарештовано та поміщено до СІЗО за підозрою в виправданні російської агресії та колабораціоністської діяльності.
Останній запис на каналі Молчанова в Телеграм датується 30 березня, а про його затримання та видачу Україні СБУ повідомила вже 1 квітня. Тобто між затриманням Молчанова у Польщі та його передачею в Україну минуло лише два дні.
За такий термін процедуру екстрадиції пройти неможливо. Вона займає набагато більше часу, хоча б тому, що рішення про неї ухвалює суд. При цьому далеко не завжди суд ухвалює таке рішення. Наприклад, зазвичай не видають осіб, які розшукуються за злочин, який не є злочином за законодавством країни, де людину затримали. З Молчановим та Польщею був саме такий випадок.
Але навіть якщо суд ухвалює рішення, залишається можливість оскаржити його в апеляції. Загалом процедура екстрадиції складна, а головне довга. Це доводять багато прикладів, коли європейські суди останніми роками відмовляли Україні у видачі громадян.
Але в СБУ, схоже, вигадали новий підхід. Зважаючи на все, за домовленістю з польською владою.
Ключ до розуміння, про яку схему йдеться, дав глава МВС Польщі Томаш Симоняк, який, коментуючи затримання Молчанова, заявив: "Якщо ми маємо важливого для України громадянина України, ми його депортуємо назад. Це нормальна співпраця між правовими державами". Іншими словами, Симоняк має на увазі депортацію, а не екстрадицію, а це зовсім інша процедура, куди простіша.
Для депортації достатньо, щоб сторона, яка приймає, оголосила особу небажаною для перебування на її території або звинуватила її в порушеннях правил перебування в країні або в незаконному в'їзді. Після цього особа підлягає відправленню до країни його громадянства. У разі Молчанова це Україна.
Теоретично Молчанов міг би уникнути такого результату, якби в'їхав до Польщі за паспортом РФ, який, за даними СБУ, має з 2024 року. Саме тому, ймовірно, країною пересадки під час планування операції було обрано Польщу, яка росіян до себе не впускає, тож Молчанов, щоб потрапити туди, мав скористатися українським документом.
Це, до речі, вже не перший подібний випадок, а Польща не єдина країна, яка співпрацює з українською владою таким чином. У жовтні 2024 року в Молдові був затриманий Дмитро Чистилін, який прямував через Кишинів до Сербії. Він також був буквально того ж дня депортований до України.
Таким чином, у розпорядженні СБУ, схоже, справді з'явився інструмент упіймання осіб, які цікавлять службу за кордоном, хоча, мабуть, працює він лише в кількох країнах.
За даними джерел у юридичних колах, окрім Польщі, до таких належать прибалтійські країни, Молдова і, меншою мірою, Чехія та Румунія.
