Українці та росіяни продовжують відпочивати пліч-о-пліч на популярних курортах Туреччини.
Втім, за словами готельєрів, турагентів та самих відпочиваючих, конфлікти між ними якщо й відбуваються, то це радше поодинокі випадки. Причому, за їхніми словами. кількість таких конфліктів помітно зменшилася порівняно з першими роками повномасштабної війни.
При цьому росіян відпочиває в рази більше (торік, наприклад, у Туреччині відпочило понад 6 мільйонів жителів РФ, а українців – близько 800 тисяч).
Як уживаються в тих самих готелях українці та росіяни розповідає "Країна".
Бійка через рушники
На початку війни інциденти досить часті. Наприклад, у 2023 році відбулася сутичка між гравцями російського та українського футбольних клубів у готелі Royal Seginus в Анталії, де команди перебували на зборах. Футболісти з українського клубу «Мінай» вимагали від росіян заспівати гімн України. Все закінчилося масовою бійкою.
Бувало таке, що російські туристи могли демонстративно залишити вечірнє шоу, коли дізнавалися, що на сцені виступають українки. Або ж влаштовували бойкот українським аніматорам. Нині такого вже пошту не зустрінеш. У той же час українці скаржилися, що персонал розмовляє з ними російською мовою, але це цілком зрозуміло, адже 80% наших гостей – росіяни. Меню також дублюється англійською, німецькою та російською. Багато персоналу у нас працює з Казахстану, Узбекистану, Киргизії - вони майже всі знають російську мову», - розповів менеджер одного з готелів в Анталії Мурат.
У той же час, за спостереженнями готельєрів, росіяни та українці намагаються не контактувати, часто просто ігнорують одне одного.
«Люди приїхали відпочивати, а не сваритись. Бувають якісь поодинокі випадки дрібних суперечок, але серйозних конфліктів не доходить. Був випадок, коли в Анталії нетверезий росіянин мало не побився з українцем через рушники у кольорах українського прапора, але таке трапляється нечасто. У готелях діють суворі правила: у разі конфліктів волають жандармів і може дійти до виселення. Ніхто не хоче псувати собі відпочинок», - каже нам гід із Анталії Серкан Актан.
"Пили разом апероль"
Самі відпочиваючі також розповідають, що намагаються уникати конфліктів.
«Хоча були неприємні моменти. Ми плавали в морі з мамою, розмовляли російською, а жінки поряд між собою назвали нас хохлами – так, що ми чули. Зрозуміли, мабуть, за нашою вимовою. Ми просто вдали, що не почули. А так українці та росіяни просто не спілкуються один з одним. Російських у готелі – переважна більшість. Персонал при заїзді вітає всіх гостей, навіть іноземців, російською», - розповіла нам одеситка Ірина, яка відпочивала у липні у п'ятизірковому готелі в Кемері під Анталією.
Є випадки, коли росіяни та українці мирно спілкуються.
«У нас у готелі у Белеку був концерт Меладзе, заради якого я туди й поїхала. Щоб бути в перших рядах біля сцени, я чергувала перед входом у фан-зону за кілька годин до початку шоу. Познайомилась із дівчиною, фанатською співака, яка скрізь їздить за ним. Вона сама з Росії, мешкає в Калінінграді. Дуже приємна, позитивна дівчина. Ми багато спілкувалися, пили апероль, щоб не нудно було чекати. Вона розпитувала, як нам живеться у Києві, розповідала про своє життя в Росії. Казала, що швидше вже війна закінчилася. А потім вона прорвалася в перший ряд біля сцени і зайняла мені місце поряд. Ми з нею обмінялися контактами. На самому концерті і росіяни, і українці разом "запалюючи" – співали, танцювали», – каже нам киянка Ольга.
Менеджер одного з великих готелів Кемері також каже, що кількість конфліктів помітно зменшилася.
"У конкретно нашому готелі взагалі серйозних інцидентів із бійками ніколи не було. Навіть у перший рік війни. Просто спочатку люди сюди їдуть на відпочинок і розуміють, що якщо буде бійка і ще щось - усіх учасників як мінімум виселять з готелю без компенсації. А якщо є шкода майну, то треба заплатити за цю справу? Відчувалося сильне напруження. Були перепалки і лайка. Стосовно дітей і підлітків. Там ворожнечі дуже мало відчуває.
Тетяна з Одеської області, яка працює аніматором у готелі в Анталії, помітила ще одну зміну – якщо раніше, до повномасштабної війни, російськомовні люди майже одразу запитували один одного хто звідки, то тепер все частіше уникають цього цікавитися.
"Тепер просто спілкуються. За акцентом я, звичайно, можу зрозуміти звідки людина приїхала. Хоча і не завжди - в Краснодарському краї, наприклад, говірка приблизно така ж як і на сході України. Але якось стало вже ніяково цікавитися хто звідки. Просто спілкуємося як людина з людиною. І намагаємося теми війни і політики уникати". Катерина.
