Цінники на їжу в Україні б'ють рекорди За останній рік продукти харчування подорожчали більш як на 20%, а деякі ще більше.
У результаті, багато продуктів у вітчизняних магазинах коштують дорожче, ніж у Європі. І це незважаючи на зростання курсу євро та недешеву доставку.
Скажімо, літр молока в магазинах польської мережі Bedronka можна купити за 28,6 гривні, що вдвічі дешевше, ніж в українських супермаркетах, а банани коштують трохи більше 44 гривні, тоді як у нас цінник на них доходить до 70 гривень. При цьому деякі продукти дешевші в Україні. Наприклад, яйця. Але загальна картина виходить не польщу цінників в українських магазинах.
Українські виробники нарікають на складності воєнного часу та зростання собівартості продукції, а також на величезні націнки, що ставлять роздрібні торговельні мережі.
Розбиралися, чому їжа в Україні вже дорожча, ніж у Європі, і що буде з цінами далі.
В Італії яловича вирізка – 263 гривні, в Україні – майже тисяча
В Україні за останній рік рекордно подорожчала їжа.
За даними Держстату, у липні споживча інфляція у річному вимірі склала 14,1%. При цьому продукти харчування порівняно з липнем 2024 року зросли в ціні на 22,5%. Тобто дорога їжа за фактом вносить основний "внесок" в інфляцію.
Причому липневі показники - ще досить "пристойні", оскільки минулого місяця на ринок ринули овочі нового врожаю і за рахунок цього за овочевою групою - мінус 23,9% за цінами порівняно з червнем.
Наприклад, за підсумками червня продукти харчування подорожчали порівняно з аналогічним періодом минулого року на 23,2%.
Окремі продукти зростання цін за рік взагалі побили всі рекорди. Наприклад, цінники на вершкове масло зросли на 27,8%, олія — на 30,4%, фрукти — на 52,1%, м'ясо та м'ясопродукти — на 24,2% тощо.
У результаті середньостатистична сім'я з двома дітьми, щоб повноцінно харчуватися, змушена витрачати на продукти до 5 тисяч гривень на тиждень, тобто близько 100 євро.
Киянка Тетяна, яка з початку війни виїжджала з дітьми до Італії, каже, що такий бюджет набагато більший, ніж вона витрачала на їжу "у біженстві". "В Італії нам вистачало на тиждень 60-70 євро, причому брали якісніші продукти і ні в чому собі не відмовляли", - каже вона.
Жителька Полтавської області Олена, яка зараз живе в Польщі, розповідає, що закуповує багато продуктів у польських супермаркетах і передає їх братові, що залишився в Україні. "Навіть з урахуванням доставки виходить дешевше, ніж якби він купував усе це вдома. Відправляю консервацію, копченості, крупи, чай, каву, солодощі. Ціни в українських магазинах, про які розповідає брат та знайомі, це просто шок. У Польщі все набагато дешевше", - зазначила вона.
У багатьох європейських країнах продукти харчування справді дешевші, ніж в Україні.
Наприклад, у мережі іспанських супермаркетів Mercadona упаковка макаронів коштує в перерахунку на гривню, в середньому 37 гривень, в українському АТБ (який вважається одним із найдешевших на ринку) за такі самі доведеться заплатити 54 гривні. Літр молока у Mercadona продають по 45 гривень, в АТБ за 56 гривень можна купити пакет 850 мілілітрів.
Олія практично однакова за ціною — в іспанському супермаркеті близько 83 гривень за літр, у нас — 81-85 гривень.
У польських супермаркетах мережі Bedronka літр молока коштує від 2,5 злотих, це всього 28,6 гривні, що фактично вдвічі дешевше, ніж в українських магазинах. 500-грамовий буханець хліба можна купити за 2,64 злотих (близько 30 гривень). В українських магазинах Metro таку ж продають за 42,93 гривні, а у "Мегамаркеті" - за 42,9 гривень. Хліб із нарізкою взагалі коштує 48,77 гривень.
Банани в Bedronka коштують 3,92 злотих за кілограм або 44,62 гривні. В українському Metro - 57,9 гривень, а в "Мегамаркеті" - 69, 9 гривень.
Свинячу лопатку в Bedronka зараз продають за акцією - по 12,99 злотих за кілограм (ціна без знижки - 19,99 злотих). Це близько 147,5 гривні. У сільпо цінник на свинячу лопатку – 234,4 гривень за кіло, а у "Форі" – 249 гривень.
В італійському Lidl кілограм яловичої вирізки коштує 5,49 євро (263,12 гривень). У "Сільпо" за яловичу вирізку просять 999 гривень за кілограм, а у "Новусі" — 700 гривень, тобто у нас таке м'ясо коштує у кілька разів дорожче, ніж в Італії.
1,5 кілограмовий пакет персиків в італійському Lidl - 2,49 євро ((119,3 гривень). У "Сільпо" за 119,6 гриві можна купити кілограм персиків, тобто цінник вищий у 1,5 раза.
В українській Auchan схожі персики коштують 139,9 гривні за кіло.
Упаковка з трьох баночок тунця Rio Mare в італійському Lidl зараз продається за акцією за 3,29 євро (близько 157,7 гривень). В українському "Новусі" за такий же просять 469 гривень.
Зрозуміло, що в європейських магазинах є й продукти, цінники на які є вищими, ніж в Україні. Це, насамперед, овочі та яйця. Наприклад, у німецькій Lidl кілограм томатів коштує 1,8 євро, тобто близько 86 гривень. В українських магазинах помідори наразі можна знайти за ціною від 40-50 гривень. Наприклад, по 42 гривні їх продає спеціалізований інтернет-магазин freshmart, а у Fozzy цінник стартує від 55 гривень.
Десяток яєць у польській Bedronka коштує 9,7 злотих (110,3 гривні), тоді як, приміром, в українських магазинах Auchan – 67,9 гривень, а у "Мегамаркеті" – 78,2 гривні.
Але все ж таки багато продуктів у Європі помітно дешевше, ніж в Україні. І це при тому, що доходи населення там явно вищі, ніж у нашій країні.
Секрет рекордних цінників
Чому в Україні така дорога їжа і при цьому цінники на неї продовжують стрімко зростати?
"Ціни на продукти у нас повинні бути набагато нижчими, у нас для цього є всі можливості — багато свого зерна, величезні масиви землі, поки що порівняно невисокі витрати на оплату праці. Наприклад, та ж курятина у нас може бути вдвічі дешевшою, ніж зараз", — каже голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук.
Причин кілька.
По-перше, Україна є великим експортером багатьох видів сільгосппродукції. Причому експортери мають можливість відшкодувати ПДВ, тобто постачання на зовнішні ринки їм об'єктивно вигідні. Тому сировина, яка йде на експорт, в Україні продається за світовими цінами, а то й дорожчою.
Показовою є ситуація з вершковим маслом - високі ціни на нього в Європі різко прискорили експорт, вітчизняні переробники збільшили виробництво, скуповуючи молочну сировину. Через це в Україні зросли закупівельні ціни на вершкове масло і на сире молоко (що потягнуло за собою подорожчання та інших видів молочки).
До речі, експорт впливає не тільки на зростання цін на їжу в Україні, а й на їх зниження. Скажімо, з червня до липня на внутрішньому ринку на 2,8% подешевшав цукор, а з початку року на 15,5% впали ціни на яйця. Основна причина – скасування з червня цього року товарного безвізу з ЄС та повернення квот на експорт вітчизняної сільгосппродукції. У результаті частина обсягів, які планували вивезти до Європи, осіли на внутрішньому ринку, що змусило продавців трохи знизити цінники.
По-друге, порівняно висока собівартість виробництва в Україні. Вітчизняний бізнес в окремі місяці цього року платив за електроенергію та газ дорожче, ніж європейські підприємці. Плюс - багато хто ще не відбив кошти, витрачені на хвилі блек-аутів на генератори та сонячні панелі.
При цьому українському бізнесу складно отримати кредити під осудні відсотки, не кажучи вже про грантову допомогу. Є й інші витрати, які офіційно не вносять у собівартість, проте враховують у підсумковому ціннику. Йдеться про так звану корупційну складову - від платежів на митниці до "подяк" податківцям та контролерам.
По-третє, слабка держпідтримка аграріїв та переробників та складнощі з її отриманням. Тоді як у багатьох країнах ЄС та фермери, і виробники можуть розраховувати на державні субсидії та пільги.
Як зазначає Барсук, "можна довго говорити про війну та непрофесійний уряд". Але, за його словами, ніхто не скасовував і такий фактор як "патологічна жадібність", тобто і виробники, і роздріб намагаються заробити на їжі максимум. За словами економіста Олексія Куща, заробляти на їжі в нашій країні відносно нескладно, оскільки попит на неї (на відміну від тих самих товарів промислової групи) буде завжди. Причому в Україні зберігається закономірність — чим дешевші (і масовіші) продукти, тим більше на них накручують цінники.
Це з причин, чому продуктову інфляцію по-різному відчувають представники різних соціальних груп. Ті ж свинина та яловичина, за словами голови Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, в Україні дорожчають порівняно повільно, оскільки рівень їхнього споживання невисокий — багато родин фактично не можуть собі дозволити їсти м'ясо щодня. Водночас, такі продукти як хліб, овочі борщового набору, крупи, молочка ростуть у ціні випереджаючими темпами, оскільки становлять основу раціону більшості українських сімей.
По-четверте, слабкий державний контроль за цінами. Наприклад, у Польщі, щоб зменшити цінники на їжу, зменшили ПДВ для цієї товарної групи до 7%. Багато країнах законодавчо регулюють торгові націнки на базові продукти.
У свій час контроль за цінами в магазинах діяв і в Україні. Існував список продуктів харчування, на які роздробу дозволялося накручувати лише до 5%, а заплановане підвищення цін потрібно було декларувати у Мінекономіці з наданням відповідних розрахунків.
Востаннє уряд брався регулювання цін на хвилі ковидного карантину. Але з початку війни регулювання перестало працювати.
Тому зараз роздріб може виставляти ті ціни, які вважатиме за потрібне, і активно цим користується.
Наприклад, як розповіло джерело з рітейлу, на багатьох продуктах харчування магазини накручують до 30-40% від вхідного цінника. Це стосується зокрема такого "стратегічного" товару як хліб, хоча до війни на ньому дозволялося націнювати всього 2%.
Про розмір накруток у роздробі можна судити, скажімо, порівнявши оптові тарифи та цінники у магазинах. За даними EasrFruit, станом на 15 серпня кілограм картоплі на опті коштував 12-16 гривень, капусти - 6-15 гривень, буряків - 9-12 гривень, моркви - 11-13 гривень, цибулі - 10-15 гривень, помідорів - від 22 гривень і т.д.
У роздробі середня вартість картоплі становить 25-30 гривень (тобто фактично вдвічі вища, ніж на опті), цінник на білокачанну капусту сягає 50 гривень, буряка - до 22 гривень, морква - до 30 гривень, цибуля - 20 гривень, помідори - 40-80 гривень і.
"Імпортний сир можна купити дешевше за український"
Як це не парадоксально звучить, але імпортні продукти харчування, навіть з урахуванням доставки та дорогого євро, останнім часом стримують зростання цін на вітчизняну їжу.
Як зазначив голова Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі, у липні багато вітчизняних сирів подешевшали. Наприклад, сир "Голландський" вітчизняного виробництва впав у ціні на 2%, до 579,25 гривень за кілограм, а сир "Український" - на 0,7%, до 573,9 гривень.
На його думку, зниження цін на продукцію українських сироварів може бути пов'язане із збільшенням пропозиції та споживання на внутрішньому ринку імпортних сирів. Частка імпорту зростає, що стримує продажі української продукції і змушує виробників стримати апетити.
Деякі імпортні сири навіть дешевші за українські, при тому, що вони більш якісні. Наприклад, імпортний "Маасдам" коштував у липні 511,5 гривень за кіло, а українського виробництва – 721,7 гривень. Імпортна "Гауда" дорожча за нашу, але не суттєво (686,2 гривні проти 617,9 гривень).
Олександр Барсук каже, що їм складно підвищувати цінники на макарони (хоча дорожчає сировина), бо надто висока конкуренція із недорогим імпортом.
Зазначимо, що останнім часом в Україні різко зросла популярність магазинів, у яких продається виключно імпортна їжа (наприклад, італійська чи польська). Причому цінники на неї - фактично як на вітчизняні аналоги, а то й дешевші.
Але "акційні" ціни на імпортну їжу мають своє пояснення. Як розповів нам власник магазину італійських продуктів, він закуповує їх у продуктових стоках в Італії та завозить "бусиками", тобто без сплати податків. "У таких стокових магазинах в Італії великий вибір продуктів, за якими закінчується термін придатності, наприклад, залишається на реалізацію 2-4 місяці. При цьому ціни можуть бути вдвічі нижчими, ніж на такі ж продукти з більшими запасами за термінами придатності. Тому навіть з націнкою 30% торгувати ними дуже вигідно", - каже бізнесмен.
Що буде з цінами далі
Навіть нинішні рекордні ціни на продукти в Україні далеко не останні. Експерти кажуть, що їжа й надалі дорожчатиме.
Наприклад, у Всеукраїнській асоціації пекарів зазначають, що для того, щоб покрити зростання собівартості, ціни на хліб мають щомісяця підвищуватись до 5%.
Про зростання цін заявляють і овочі. Так, через несприятливі погодні умови цього року (весняні заморозки та літня посуха) виробники картоплі ризикують недоотримати до 30% урожаю. У результаті картопля може подорожчати щонайменше на 10%.
Очікується також зростання цін на олію, що пов'язано зі зниженням урожаю соняшника з 14,1 до 13,3 млн тонн.
Глава Української аграрної конфедерації Павло Коваль не виключає подальшого подорожчання і молочної продукції, що пов'язано з дефіцитом сировини через скорочення поголів'я та падіння надоїв. Зростання цін може становити, мінімум, 5-7% до кінця року.
Втім, багато залежатиме від експортних перспектив. Як зазначив Георгій Кухалейшвілі, невизначеність довкола квот на український експорт до ЄС може призвести до того, що постачання нашої молочки до Європи скоротяться. На експортні партії йшло до 20% молочної сировини, тому зменшення відвантажень до Європи може стримати зростання цін на молочну продукцію на внутрішньому ринку і навіть призвести до їхнього зниження.
