У Молдові відбулися парламентські вибори.
За підсумками обробки 99,52% протоколів, партія президента Молдови Майї Санду PAS набирає понад 50% голосів і таким чином зберігає більшість у парламенті.
На другому місці "Патріотичний блок" екс-президента Ігоря Додона з 24,26%. Влада Молдови заявляла, що це проросійська партія.
На третє місце раптово вирвалася партія "Демократія вдома" – 7,99%. Її підтримують румунські ультраправі на чолі з Джордже Сіміоном (який переміг у першому турі виборів президента Румунії, але їх потім скасували). Молдавська спецслужба СІБ вимагала зняти партію "Демократія вдома" з виборів.
.jpg)
PAS отримує набагато більше, ніж давали соцопитування, що, ймовірно, стане підставою для звинувачень влади з боку опозиції у фальсифікації виборів (тим більше, що й екзитполі ЦВК проводити заборонила).
У Санду, швидше за все, будуть парирувати тим, що передвиборні опитування не включали діаспору, голоси якої пішли, в основному, партії президента.
Опозиція вже оголосила сьогодні акцію протесту в Кишиневі. Але в нинішніх умовах малоймовірно, що ці акції зможуть якось радикально змінити ситуацію. Тому, швидше за все, підсумки виборів означатимуть, що Санду збереже контроль над парламентом та урядом.
З погляду розвитку ситуації щодо війни в Україні, тепер найважливіше питання: що буде з Придністров'ям?
Як ми вже писали, напередодні виборів у молдавській опозиції і в Москві просувалася теза, що, якщо Санду збереже всю повноту влади, то вже в найближчому майбутньому Кишинів і Київ можуть схвалити спільне рішення військовим шляхом ліквідувати невизнану "Придністровську Молдавську Республіку" ("ПМР"). Говорили про це й деякі речники в Україні, закликаючи "остаточно вирішити придністровський питання".
Однак досі було три головні перешкоди.
Перше – небажання Санду втягуватися у війну. Кишинів досі дотримувався досить обережної лінії щодо Придністров'я, віддаючи перевагу курсу на повільну і поступову реінтеграцію невизнаної "республіки" до Молдови, розраховуючи, що в поточній геополітичній ситуації іншого виходу, окрім як рано чи пізно визнати владу Кишинева, у "ПМР" не буде. Тоді як спроба військового рішення, з урахуванням перебування у Придністров'ї російського військового континенту, несе ризики прямого військового конфлікту Молдови з РФ, включаючи удари по інфраструктурі тощо. Та й сам хід військових дій важко передбачити.
Чи зміниться позиція Санду після виборів – питання відкрите. Багато в чому відповідь на нього залежить від того, чи зміниться другий фактор, який досі стримував військові рішення.
А саме – нинішнє скрутне становище з особовим складом ЗСУ. Резервів зараз ледве вистачає, щоб закладати "дірки" на фронті. І за таких умов виділення достатнього для проведення військової операції проти "ПМР" контингенту було б проблематичним.
Власне, це є головним чинником, який стримує будь-які військові рішення щодо Придністров'я.
Якщо раптом у ЗСУ з'являться великі вільні резерви, операція стане вірогіднішою. Якщо не з'являться, то, швидше за все, розмови про це залишаться розмовами.
Третій чинник - небажання Заходу посилювати конфронтацію з РФ та розширювати ареал бойових дій на ще одну країну. Зараз ми спостерігаємо ескалацію у відносинах Європи та Росії, що може створити передумови для зміни у позиції як мінімум європейців. Однак без зміни ситуації за другим фактором (резерви ЗСУ) радикальні рухи все-таки малоймовірні. Самі країни НАТО війська в Придністров'ї не готові вводити через наявність там російських підрозділів, що створює ризик прямої війни з РФ, яку Альянс намагається уникати. Принаймні зараз.
Що стосується чуток, що періодично виникають, про "підготовку нападу на Україну з боку Придністров'я", то ця загроза реальна лише у випадку, якщо російські війська форсують Дніпро і увійдуть до Одеської області. У будь-якій іншій ситуації удар із "ПМР" вкрай малоймовірний.
