Рада ухвалила податковий законопроект про криптовалюту. Головні пункти
Вчора Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про легалізацію криптовалюти. Він передбачає пільгове оподаткування для операцій з криптовалютою з 2026 року на рівні 5%, а далі за повною ставкою у 23% (18% ПДФО + 5% військового збору), відсутність ПДВ, заборони для фізосіб-підприємців, а також обов'язковий державний облік віртуальних активів постачальників послуг, фінансовий.
Це основні моменти криптовалютного законопроекту №10225-д. Повна його назва - "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні", а тема оподаткування криптовалютних операцій у ньому є ключовою. Хоча саме слово "криптовалюта" в документі не вживається, замість нього використані поняття "віртуальні активи (ВА)" і "токени", які вживаються як синоніми, з прив'язкою до електронних грошей, активів, валют або без неї.
Ключові положення законопроекту такі:
1. Операції з віртуальними активами заборонені фізособам-підприємцям. На спрощеній системі оподаткування не зможуть бути і компанії, які стануть постачальниками послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів. Мабуть, щоб усі не перейшли на спрощенку та не обходилися податковою ставкою у 5% як ФОП III групи оподаткування.
2. Для фізосіб оподаткування доходів від операцій із криптовалютою встановлено на рівні 5% з ПДФО + 5% військового збору в перший рік дії закону – 2026-й. Усього виходить 10%. А далі запроваджується оподаткування на базових умовах, без пільг: 18% податку на доходи фізосіб + 5% військового збору. При цьому податкового агента немає, як, наприклад, в історії з доходами від депозитів, коли податковий агент — це банк, який автоматично стягує податок і відправляє до Державної податкової служби звіт. Тут такого не буде. Кожна людина (фізособа) має подавати декларацію на наступний рік після отримання криптодоходу (за стандартною схемою — до 1 травня) та сама сплачувати податки.
3. Не оподатковується прибуток від продажу ВА, якщо він не перевищує розмір однієї мінімальної зарплати. Для 2026 року це 8,7 тис. грн.
4. Не оподатковується будь-який дохід від віртуальних активів, якщо він отриманий від операцій з обміну однієї ВА на іншу ВА. Наприклад, при обміні біткоїну на ефір (Ethereum) чи Tether. Але це правило не поширюється на випадки, коли той самий біткоїн змінюють на реальні гроші — долар, гривню та інші валюти.
5. Майже до всіх операцій із віртуальними активами не застосовується ПДВ. Виняток складає лише продаж/обмін на NFT (non-fungible token) - невзаємозамінний токен. Це можуть бути розміщені на веб-сайті NFT-картинки, пісні, твіти, тексти, а також фізичні об'єкти.
При цьому оподаткуванню підлягає чистий прибуток — позитивний фінансовий результат криптовалютних операцій за підсумками року. Тобто всі прибутки від таких угод зменшуються на витрати і лише потім застосовується податкова ставка. Передбачено також віднімання збитків минулих періодів, які, наприклад, можуть мати майнери, — аж до повного погашення. Так, якщо майнер витратив 1 млн грн на видобуток біткоїну за останні 5 років, а чистий прибуток поки що отримав лише на 200 тис. грн, то він не сплачуватиме податки, поки не покриє весь мільйон, навіть якщо на це знадобиться не один рік.
Окремо зазначено, що якщо доходи отримані в інвалюті, то перерахунок у гривню відбувається за поточним офіційним курсом НБУ до гривні.
Згідно із законопроектом, постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, скажімо, українські криптовалютні біржі, мають бути взяті на облік у контролюючому органі протягом 60 днів з початку діяльності, а також зобов'язані подавати туди щорічні звіти про всі операції клієнтів до 31 січня кожного року за попередні 12 місяців. Окремо виписано обов'язок такого постачальника проводити фінансовий моніторинг клієнта під час операцій з перекладу крипти, що відбувається майже завжди під час купівлі/продажу.
Жодної анонімності не буде — навпаки, повне розкриття інформації про відправника віртуального активу: ПІБ, паспортні дані, дата та місце народження, місце проживання, номер рахунку ВА.
Окремо також виписано вимогу до таких постачальників без рішення суду інформувати СБУ протягом 24 годин на письмову вимогу керівника служби розкрити дані про учасників угод.
Купівлі та продажі крипти за валюту визнаються валютними операціями, а банкам та небанківським фінустановам дозволяється проводити операції з ВА. Отже, вони перестануть блокувати рахунки за такі операції, які зараз відбуваються. Законопроект наділив Нацбанк повноваженнями "здійснювати державне регулювання та нагляд на ринку віртуальних активів".
